Розділ «ГУМОРЕСКИ БАЙКИ ФЕЙЛЕТОНИ»

Заходжу до кабінету — точно. За моїм столом возсідає Панас Заброда, мов зроду там сидів. На моє вітання кивнув і:

— Слухай, шеф, сюди. Учора я забув попередити, що сьогодні мені в місто до сестри гайнути треба. Допомогти їй те-се.

— Не те-се, а скоби робити треба для будбригади.

— Чого ж я й прийшов! — Заброда припалив сигарету.— Словом, ось ключі від кузні. Прошу! Арматура лежить у кутку під верстатом.

Моє самовладання, що гартувалося два місяці, почало здавати. Ледь стримуючи дрож у голосі, я спитав:

— Куди гнеш?.. Щоб я... скоби роби-ив?!

— Може, ти хочеш сказати, що замість мене поїдеш до моєї сестри? Вибирай сам...

Перш ніж устиг я подумати про свій метод виховання, щось підкинуло мене з лавки, і я втратив самовладання...

Розборонила нас тітка Настя шваброю...

Тепер я мислю так: може, оцей радикальний метод, до якого я вдався мимоволі, якраз і підходить Панасові? Уже два тижні він не ходить по кумах, не вимагає грошей у мене і кує з ранку до вечора.

Василь Юхимович

ПОДУШНЕ

Для безробітних чи для грошовитих,

Де не ступни — контори страхові.

Собі ціну, щоб не продешевити,

Складають про всяк випадок живі.

Коли виходять рано-вранці з дому,

А повернутись мають аж вночі,

Беруть (і страхагентам те відомо)

Страховку — і середні, й багачі: