ОЛЬГА, роблячи хід:
— Отже — то не вірно… Я ще була дитям, коли вчила вашу мову… І всі з нас, хто вивчав вашу мову й історію, — робили це зовсім не тому, що готувались до вашого приходу. Як і не для того, щоб вас завойовувати колись мілітарно, ні… Ми молоді, ми жадібні, ми тільки вимаршовуємо на історичну арену… Перед нами світ і ми жадібно опановуємо його, і… (враз закінчила) — не без успіхів, як показує час…
ОРТСКОМ.:
— Так?..
— Так… Хіба це не проречисто… (посміхнулась і ухилилась від ходу думки на інші тори) — Серед вас є немало таких, які про Шопенгауера, Геґеля чи Канта довідуються докладніше тут, від наших юнаків…
МАТІС дивиться на ОЛЬГУ блискучими очима з неозначеним почуттям…
ОРТСКОМ.:
— Ну, знаєте!.. і язичок же у Вас! Га… Але… Ви гарна жінка, і Вам багато прощається… Чарівним жінкам привілей завжди… Все прощається…
ОЛЬГА:
— Дякую…
ОРТСКОМЕНДАНТ глибокодумно:
— Я Вас розумію… О, я вас розумію пані… Ну, то за одвертість — одвертість!.. (і усторч) — «Боже Царя храні» — то так… (поморщив носа, сам з того глузуючи) — А хіба ви здібні керувати самі собою?!.
ОЛЬГА:
— А хіба ви пробували в тому переконатися?.. Чи ви бодай хотіли спробувати в тому переконатися?..
— Так… Можливо Ви маєте рацію… Але…
— Але — війна йшла і йде не за те, ви хочете сказати?..
ОРТСКОМЕНДАНТ сміється і крутить головою… Запіхтів цигаркою:
— Але, панове!.. До театру… (переводить очі з Матіса на ОЛЬГУ, з Ольги на МАТІСА).
ОЛЬГА, насупившись, дивиться на шахівницю. Враз робить хід:
— Мат!..
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Розгром» автора Багряний І.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ВІДСЛОНА ТРЕТЯ“ на сторінці 10. Приємного читання.
TextBook