Розділ «ВІДСЛОНА ТРЕТЯ»

ОЛЬГА недбало:

— Про мене… (іронічно) — Це називається «відступаємо на зарані приготовлені позиції»…

МАТІС лише засопів… Червоний і напружений, і затятий вид його — це символ зачепленої сліпої амбіції…

По довшій павзі ОЛЬГА зробила хід:

— Шах!..

МАТІС захистився…

— Шах!..

МАТІС довго думав, кусав губи… і раз рвучко обернув дошку «білими» до Ольги і впочав встановлювати шахи наново…

А ОЛЬГА тихо вимовила:

— Мат…

ЛЯЙТЕНАНТ і ОРТСКОМЕНДАНТ перезирнулися, знизуючи плечима…

Гра продовжується…

В той час як МАТІС грає з величезним зосередженням, ОЛЬГА грає досить недбало, щось зважуючи та поглядаючи скоса на нього й на інших своїх гостей, іноді скручує головою зовсім не до гри…

МАТІС, зробивши хід, засичав:

— Пардон… Цей хід хибний, беру назад… я ще не походив…

— Будь ласка, гер… (великодушно).

По якомусь часі напруженої гри МАТІС люто шахує:

— Шах!..

ОЛЬГА дивиться «переляканими» очима, робить хід…

— Мат!.. — тріюмфує МАТІС, проголосив це, ніби всадив ніж.