ГРИЦЬ мовчки відслонив картину на мольберті. Ортскомендант в захопленні…
МАТІС теж лишився задоволений. Але його коні — ліпші…
ТРЕТІЙ ГІСТЬ — ляйтенант — Теж такої думки. Він просто приголомшений — «Зер шен!..» — Коні!.. Чудесні коні!!.
…На трьох великих картинах вони бігли, басуючи, вихали ногами, іржали, виграючи на соняшній траві… А мале лоша он як іде вистрибом! На всьому мерехтить сонце… Мерехтить небо… Мерехтять коні…
МАТІС не міг відвести очей, хоч і хмурився грізно, ляскаючи себе стеком тихенько по халяві.
ЛЯЙТЕНАНТ не витримує, цмокає язиком і голосно сміється…
МАТІС теж нарешті посміхається… Але враз хмуриться ще більше. Одходить до вікна і, в той час як інші — Ортскомендант, ляйтенант і обидва долметчери стовпились, впівголоса обмінюються вражіннями, Матіс скоса позирає на ОЛЬГУ… Де далі — більше заінтриґований… Ледь-ледь посміхається змислово про себе, щось обертаючи в мізку… Оглянув її в котрий раз з ніг до голови і примружив очі, чмихнув ніздрями, як норовистий кінь.
— А поверніть мою фройляйн до світла, — скомандував ОРТСКОМЕНДАНТ через перекладачів.
— «Повєрні», — звелів один по-російськи.
— «Оберни»… — скомандував другий по-українському.
ГРИЦЬ обернув мольберт…
— Дядя Гриць показує коники… — прошепотів Борис до матері.
ОРТСКОМЕНДАНТ і ЛЯЙТЕНАНТ аж тепер по справжньому заскочені. Ортскомендант аж заворушив вільгельмівськими вусами:
— О, майне ґелібте!.. Як жива!.. Чудесно… Яка подібність… Ні, це не можливо — із звичайної, манюнької фотокартки!.. Зробити в кольорах і так вгадати!.. (через перекладчика) — Як ти це зробив?
— «Як ти це зробив?» — повторив, як луна, долметчер.
ГРИЦЬ удав, що не розуміє, збираючи пензлі. А ОРТСКОМЕНДАНТ відразу й забув про нього, ляпнув задом на стілець біля рояля, гримнув лядою над клявішами і враз урізав — «БОЖЕ, ЦАРЯ ХРАНІ»… Урізав з усієї сили ще й натиснувши на педаль…
Гриць подивився довгим поглядом на Катрю, потім на Ольгу…
ОЛЬГА усміхнулась стомлено:
— «Боже, царя храні»… Чудесно… — і закусила губу.
ОРТСКОМЕНДАНТ помітив і почув — і засміявся задоволено, до Ольги:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Розгром» автора Багряний І.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ВІДСЛОНА ПЕРША“ на сторінці 9. Приємного читання.