Слово о полку Ігоря

Рядки 42 — 45 мають таку редакцію:

Щоб мені уранці-рано

Вже не плакать розіждано,

Щоб ізбутись туги-горя

І не слати сліз до моря.

Рядок 47:

Поверх мура, розіждана.

Рядки 54 — 57:

Таке палке та пекуче,

Що не то уста жадучі,

Й луки смага ізвела,

Туга серце давить, муче,

Спека тули затягла?..

Перед заголовком «Ігореві втіки» написано: «Пісня 17».

Рядок 1 має таку редакцію: Приснуло з півночі море.

Рядок 5: В Руськую землю показує.

Рядок 11: Саме від Дону аж ген до Дінця.

Рядки 40 — 41:

Гей, за сю ж вони дорогу

Ввередили меткі ноги!