— Люта і Мисляту вбили, мабуть, руси із засідки. А Малк утік…
— Та, може, це й справді так?
— То чому прибув без зброї?.. Не дає на це відповіді і починає крутити, звивається, як вуж!
— Гм, ти гадаєш, руси його відпустили?
— Думаю, відпустили… Але не задарма…
— Тобто…
— Боюсь, як би він не став їхніми очима і вухами серед нас…
— Ось як! Де він?
— У ямі.
— Ага, це добре… Заутра я сам поговорю з ним. І якщо запідозрю що-небудь, то, клянусь Перуном, кара буде невідворотна і страшна!.. А зараз — обідати і відпочивати! Стомився, мов пес!
Другого дня Малка витягли з ями і привели до князя в хоромину. По тому, яким лиховісним вогнем блиснули очі в Чорного Вепра, отрок зрозумів, що будуть катувати. Йому стало моторошно. Він мимоволі оглянувся на двері, але там стовбичив Дуб з гарапником у руках.
— Де Цвітанка? — запитав похмуро Чорний Вепр.
— Її відбили у нас нападники…
— Хто вони були? Руси?
— Можливо… — Малк не хотів признаватися, що то були Хорив і Боривой.
— Скільки їх було?
— Не знаю.
— Де ж поділися Лют і Мислята?
— Їх відразу пронизали стрілами.
— А ти?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Князь Кий» автора Малик В.К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЗНОВУ ТРИВОГА“ на сторінці 2. Приємного читання.