так на неї, бо ще навречеш дівку.
— Як на небесну з'яву дивлюся, сам своїм очам не вірю, чи вона це, питаюся, чи, може,
привид який? І весь цей ліс, табор, заморожені москалі і живі козаки біля огнищ, все воно ніби
сон якийсь сниться.
— Всіляко в світі буває, мої ви. Часом життя вигадливіше від казки. Багато ви, мабуть,
перебули.
— Ох батьку ти наш!
— Цікавий послухати, та не пора тепер. Розігрілися люди, відпочили, гайда назад! А то
ще справді чорт москаля навіє;— і казав хлопцям збиратися в дорогу.
Нерадо кидали "теплу левадку", як вже її за той короткий час вспіли назвати. Страшно
робилося на сам спомин, який там мороз у чистому полі, гризкий, як найлютіша собака.
Але потішалися гадкою, що все-таки з лісу, з-поміж трупів до живих людей вертають, все-
таки десь їх до хат запросять, бо люди вже повстають, і радо всякий послухає про їх нічну
пригоду. І йти буде куди легше, раз, що лишній тягар на сани покладуть, а друге, що город
лежить трохи нижче від лісу. Птахами пролетять.
— Готові? — питався Мручко, стаючи серед галяви лісової.
— Зайвого не беріть! — приказував,
— Погасити огні. Небіжчикам вони не потрібні!
Сидір пару добрих коней припряг до своїх саней. Обтулив Одарку, так що й ворухнутися
не могла, і взяв віжки у руки. Біля його примістився оден з відтертих москалів, інших поклали на
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Полтава» автора Лепкий Б.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „читати“ на сторінці 476. Приємного читання.
TextBook