Полтава

й покалатають тебе або гуртом кинуться, як на кодло панське, старшинське, і рознесуть. Треба,

бачите, якось так хитромудре невеликим коштом вихопитися з тієї балки.

— Багато ви дечого мені сказали, чого я досі не знав, — почав.

— Бо молодий. Ще не розглянувся по Божому світі.

— І гетьман не одного, може, не знає, хоч старий.

— Не знають пани, що людей болить.

— І знати він не хоче.

— Як на худобу дивиться на нас.

— Гетьте з ним! Краще вже під царя православного. Хоч за віру святу постоїш, в наругу її

ксьондзам не віддаси!

— А гетьман запродати нас гадає.

— Єзуїтам.

— Лютрам.

— Панам.

— Хто більше дасть.

— Кому вигідніш буде.

Горілка ще більше злісними їх робила.

— Чому ж ти, сотниченку, не п'єш? Гордуєш чорняками, саранчею ненаїсною?

— Пий! На дні молоді дні!

— І дівка твоя хай пригубиться.