Полтава

Ой у лузі та й при березі

Червона калина, —

починали щокращі співаки, а тоді тисячний гурт підхоплював:

Породила та й удовонька

Хорошого сина.

Та ще вони не докінчили тих слів, як відгомін притакував їм: "...хорошого сина".

І тоді знову ті самі щокращі голоси починали:

Ой ви, галси, галки-чорноперки,

Підніміться вгору...

І знову тисячі здорових грудей підхоплювали:

Ой ви, хлопці, славні запорожці,

Вертайтесь додому.

"Вертайтесь додому", — ніби з насміхом повторював відгомін з-поза Десни.

Раді б галки вгору піднятися,

Туман налягає, —

Раді б хлопці вернуться додому,

Гетьман не пускає.

"Гетьман не пускає", — доповідав гомін.

Сотник Мручко слухав, і злість його брала.

— Також не мали кращої пісні! — гукнув. — А собаки б вам марша на гобоях грали!.. Бе-