Не вбивай. Батурин.

тепер не можу. Цар кличе до себе, а Бог до себе, коли б не цей другий приказ, то певно за

першим пішов би. Гарно все по пунктам скомпонуй, ти їх стиль знаєш.

Орлик і друге письмо написав і гетьманові до ліжка приніс.

— Опісля прочитаю. Дуже втомився я, не лиш тілом, але і душею. Поклич мені архієрея

— болгарина. Кажи, хай зараз іде.

Гетьман довго з розстригою сам на сам балакав. Тої ж ночі розстрига з табору зник.

Пропав, як камінь у воду.

Ранком гетьман розіслав людей, щоб шукали його

Не знайшли.

В МОГИЛЕВІ

Від Дорогобужа пливе Дніпро на захід. Ніби центрально-російська плита не хоче пустити

його на Україну. Щолиш біля Орші він визволюється з її твердих обіймів і, врадуваний, біжить на

полуднє, до Могилева, до Києва, до порогів і Великого Лугу, щоб розплистись, мов душа Гіндуса

у Нірвані, в глибинах бурливого Чорного моря. Радується Дніпро, поспішаючи на Україну. Він

уже не річка, а ріка, велика й могутня, третя з черги в Європі.

Зелені луги й левади виходять йому назустріч, з шовковими травами і з пахучими

квітками.

Товпищами непереглядними вітають його шелестливі шуварі та трепетливі осики. Спиняє

свій скорий хід і задумується над долею країни, в котру вплива. Тоді він глибокий, дуже

глибокий, люди говорять — бездонний.