Не вбивай. Батурин.

Прикладами фузій штовхають людей. Діти плачуть, жінки заспокоюють їх, а самим сльози

течуть.

— Е-ей!

Розходяться.

На червоних дошках два трупи лежать. Голови біля них.

Навіть червоною китайкою не покрили.

Лежать на позорище вселюдне.

В борщагівській церкві службу Божу правлять.

Церква світла й кадила повна.

Під церквою Божий чоловік.

Ледви стоїть.

— Тиранство лютує! — говорить до людей. — Вбивають і моляться Богу. Ділами Богу

покланяйтеся, не співом і кадилом. Господа не обдурите, лицеміри!.. Не вбивайте!

Його зацитькують і відводять.

Білий голуб на його голові.

Салдати кругом червоного помосту на варті стоять. Покійних стережуть, хоч їх ніхто

звідтіля не вкраде. Такий приказ. Стоять і позіхають. Для них це не новина. У Москві карають не

так. Там є на що подивитися, ой є!.. Чути дзвони. Службу Божу священики скінчили. Люди

вертають в село.

Дехто все ще кругом помосту ходить, хоч знає, що нічого нового не побачить. Хіба ті