Частина перша

Брянцев Г. Таємні стежки

– Спробуємо. – В голосі Леоніда відчулась іронія.

– Це справжні прізвища чи вигадані?

– А як ви гадаєте?

– Я? Я гадаю, що це підпільні клички.

– Похвальна кмітливість.

– А хто такий «Грізний»?

– «Грізний»?

– Так-так.

– «Грізний», мабуть, людина і патріот.

– А звати його як?

– Це військова таємниця. Цього нікому не можна знати.

Слідчий різко встав з стільця і почав ходити по кімнаті.

– Виявляється, я помилився: з вами не можна домовитись.

Він шумно видихнув з легень повітря і, наблизившись до Ізволіна, поклав йому на плече руку. Леонід зморщився. На обличчі гестапівця з’явилася посмішка.

– Ви дуже молодий і дуже запальний. Я не можу вас зрозуміти.

– І ніколи не зрозумієте. Є речі, недоступні вашому розумінню.

Слідчому почала набридати роль умовляючого, але він зробив ще одну спробу:

– Коли ж пан росіянин нарешті зрозуміє, що правдиві відповіді дадуть йому не тільки звільнення, але й дещо більше? Є у вас розумні люди, які вважають за краще…

– Це не радянські люди, – перебив його Леонід.

– Гм! Ви дуже самовпевнені. Я гадав…

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Брянцев Г. Таємні стежки» автора Брянцев Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина перша“ на сторінці 95. Приємного читання.

Зміст

  • Георгій Брянцев ТАЄМНІ СТЕЖКИ

  • Частина перша
  • Частина друга

  • Частина третя

  • Епілог