Мазепа (скорочено)

А геній, це не витів долі,

А й труд ночами й в льоті днів...

Не марно школу єзуїтів

Колись Мазепа закінчив.

Так! Закінчив. Та єзуїтом

На радість матері не став.

Він серцем, для добра одкритим,

Людей, як пісня, чарував.

«Він інтриган»,— немов вериги,

В душі моїй слова ці злі.

Але були його «інтриги»

Для щастя рідної землі.

Хоч ґрунт її був досить грузький...

Інтриги? Ні! Це зброя слав.

Отак один король французький

З інтриг державу збудував.

Хай про Мазепу спів мій лине,

Хоч він був пан, та серце мав.

За суверенність України

Боровся вів і в цім був прав.