— А чи всі оті, що з вивернутими халявами, трійки, а іноді й двійки додому приносять, чи не всі? — хитала головою мама.
— Він виправиться, мамуню, — захищала Оленка Федька.
— Ти все, Оленко, його захищаєш! — говорила мама.
— Бо він мій братик!
Сама Оленка була відмінниця і частенько глузувала з Феді:
— Сьогодні на парі чи на трійці приїхав?
Федько не дуже й сердився на Оленку. Один тільки раз він дуже розгнівався, коли Оленка сказала мамі:
— А в нашого Федька палітурки в книжках так позадиралися, як халяви в чоботях! А із зоології вчитель таку якусь йому двійку вивів, ніби з напуском, як штани в халявах.
Федько крикнув: «Замовч!» — підбіг і замахнувся на Оленку кулаком.
Оленка завмерла й зблідла…
Губи в неї засмикались, а не заплакала — стрималась. Тільки промовила:
— Отакий ти! Із зоології двійка, а замахуєшся! А мама йому:
— Стидайся! Парубок уже: на голові «бокс», халяви одгорнуті, штани з напуском, а маленьку сестричку хотів ударити. А вона тебе так любить…
— А чого вона двійкою очі коле? Хай спробує сама зоологію…
— А що ж там такого, в зоології? Що тебе спитали в зоології?
— Про корову!
— Що ж ти, корови не бачив? — підскочила Оленка.
— Про коров'ячий шлунок спитали! А він — трудний! — прогув Федько.
— Чим трудний?
— Складний дуже! Аж чотири частини в ньому… Я три пригадав, а четверту забув… Переплутав…
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 4. Усмішки, фейлетони, гуморески 1951–1956» автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Велікі ростіть“ на сторінці 5. Приємного читання.