TextBook — Та я знаю, що красота, та хай уже після іспитів.
— Чудно! Іспити в нас «на ять» будуть. Аж ось і іспит з геометрії.
Олег Трійченко ще раз покрутив пальцем круг пальця, розвів широко руками, хоробро ті руки звів знову — палець об палець тільки — стук.
— Єсть! Складу! — аж підскочив Олег.
Упевнено підійшов він до столу, хоробро взяв білет, глянув — і зблід… Щось у його всередині похололо і посунулось аж тудитуди, а там тільки: теньтеньтень — затенькало.
— Двадцять три!
«Що ж воно там таке?» — затрусився Олег. Глянув у білет: паралелепіпед.
«Що воно таке?» — думає з жахом Олег.
— Ну, Трійченко, який у тебе білет? — запитує Олена Василівна, вчителька геометрії.
А тут круг стола члени комісії, і всі вони на Олега дивляться, чекають.
— Двадцять третій, Олено Василівно.
— Що там у двадцять третім?
— Палелопопопід.
— Якяк? Що ти сказав?
— Паралелеопіпі…
— Нуну?..
— Пі… пі… пі…
Уже й члени комісії почали усміхатися, а Олена Василівна вся почервоніла, а Олег стоїть та все:
— Пі… пі… пі…
Розгнівалася Олена Василівна, похитала головою:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 4. Усмішки, фейлетони, гуморески 1951–1956» автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Велікі ростіть“ на сторінці 23. Приємного читання.