Розділ «ПРИМІТКИ»

Про те, як був написаний цей фейлетон, Остап Вишня розповідає в автобіографічних нотатках «Отак і пишу»:

«Матеріалом для цієї усмішки прислужився той життєвий факт, що по багатьох наших колгоспах голови колгоспів, щоб повлаштовувати на легесеньку роботу своїх родичів, кумів, сватів і т. д., — призначають їх сторожами.

В одному колгоспі було виявлено по штату цілих вісімнадцять сторожів. Явище, розуміється, ненормальне, яке межує із злочином. Треба було висміяти це явище, звернути на нього громадську увагу, винести його на людське посміховисько і, таким чином, — припинити.

Як я підійшов до цього матеріалу, до цього факту?

Я собі уявив, що коли в колгоспі вісімнадцять сторожів і всі вони родичі чи приятелі,— ясно, що не всі вони діди, що це здорові, працездатні люди, які ховаються від роботи і мають за це ще й неабиякі трудодні.

Це була, так би мовити, вихідна точка, та грубка, від якої я почав «танцювати»…

Що може робити здорова, неспрацьована, молода людина вночі, коли вона сторож, а тому сторожеві тільки й діла, що в калатало калатати?

От я й почав їм роботу знаходити, на папері, звісно: вони в мене і в підкидного грають, і борються, і на фермі симентальського бугая піднімають. Дійшло до того, що комсомолка Оленка на правлінні почала вимагати, щоб сторожам футбольного м'яча купили — хай, мовляв, не гуляють, а тренуються та Кубок СРСР для колгоспу виграють.

А остаточно я скомпрометував сторожів тим, що одного з них в ніч під Новий рік щось украло.

Люди читали, сміялися, а дехто, напевно, й чухався («Отак і пишу»).

Самохідна комора. Вперше надруковано в газ. «Радянська Україна». — 1950.— 13 січ.

Подається за виданням: Твори: В 2 т. — Т. 1.— С. 438–440. С. 184. «Запорожецьполтавка»? «Наталка за Дунаєм»?! — Невіглас Олекса Хапунець плутає назви двох класичних українських опер: «Запорожець за Дунаєм» С. ГулакаЛртемовського і «НаталкаПолтавка» М. Лисенка.

С. 185..і готували для голови «вороних» — тобто збиралися провалити його кандидатуру під час виборів. Походить від фразеологізму «прокотити на вороних».

С. 186. «Катюша» — так у народі називали реактивні артилерійські установки, що були на озброєнні Червоної Армії в роки Великої Вітчизняної війни.

«Зоре моя вечірняя…» Вперше надруковано в газ. «Радянська Україна». — 1950.— 27 січ.

Подається за виданням: Твори: В 2 т. — Т. 1.— С. 422–425.

С. 186. «Зоре моя вечірняя.»» — українська народна пісня на слова Т. Г. Шевченка.

С. 187. Райзаготскот — районне управління по заготівлі худоби.

Райкоопяйце, Райвовна, Райриба, Райраки, Райграблі, Райгудзики. — Організацій під такими назвами не існувало. Тут висміяна надмірність тогочасного господарськоуправлінського апарату.

С 188. «Граф МонтеКрісто» — роман французького письменника О. Дюма.