Розділ «МИСЛИВСЬКІ УСМІШКИ»

…А як сяде хмарою на плесі табун крижнів — може, тисяча, може, дві тисячі, може, п'ять тисяч?!

Та що там говорити: полювання з крякухою дуже добутливе, спокійне полювання, особливо для мисливців, котрі вже в літах, котрим уже бродити по болотах та лазити по очеретах, сказать би, важкувато…

Тільки не захоплюйтесь дуже…

Убили десятків чотири або п'ять і йдіть собі додому… Не треба обов'язково п'ятсот чи тисячу! То дуже багато…

А так — одну на борщ, а одну на смаженину — з яблуками чи з брусничним варенням, — і буде з вас!

Дід Лука кріпкий. був узагалі мисливець, а ще кріпший крякушечник. І крякухи в нього були такі, як ні в кого в світі.

— Я, — розповідав дід Лука, — пустю, було, крякуху й сидю! Коли ось — хмара! Сіла біля крякухи сила-силенна крижня! Може, тисяча, може, дві, може п'ять тисяч! Я задивився та як попхну з обох стволів разом! Як же ж вони знялися, ну, я вам кажу, як буря! І ні одної не лежить! А я й не туди, що попхнув я з обох стволів не в качок, а в очерет! Заворожили вони мене! Да!

Дід Лука ніколи не говорив: «вистрілив», чи «стрельнув», а завжди він говорив «попхнув».

— Да, так одного разу сидю я з крякухою! Коли воно як налетіло, ну, як тої хмари! Може, тисяча, може, дві, може, п'ять тисяч! Хіба їх полічиш, коли вони одно одне давить. Я виділив та як попхну з обох стволів разом! Під'їздю човном, підбираю. Одна, дві, три, чотири, п'ять, шість, сім, вісім, дев'ять, десять, одинадцять, дванадцять, тринадцять, чотирнадцять, п'ятнадцять… П'ятнадцята… на вірьовочці. Крякуху вбив! Ох же ж і крякуха була! Одна в світі!

Розчудесна штука — полювання з крякухою на чудесному Ковпакозері!

Так воно, те озеро, скоро прозиватиметься.

ЕКІПІРОВКА МИСЛИВЦЯ

«Без пристрою, — як каже народне прислів'я, — й блохи не вб'єш».

Мисливець, як ми знаємо, бліх не полює, мисливець, коли він є справленій мисливець, — він полює левів, перепілок, тигрів, зайців, білок, носорогів, бекасів, жирафів, дупелів, бізонів, качок, ведмедів, гусей, тетеруків і інших звірів та птиць, ризикуючи в окремих випадках заполювати крокодила або слона.

Спробуйте забити слона або гіпопотама (він же бегемот) голими руками!

В нашій коротенькій розповіді ми не будемо говорити про те, як повинен екіпіруватися мисливець на слона або на крокодила, — це дуже складна штука, та й практично не дуже для нас потрібна, бо слони й крокодили плодяться на «дуже суверенних» територіях, звідки ось уже кілька століть виводяться іноземні війська.

Поради наші стосуватимуться мисливців, що полюють на території «від Кавказу до Алтаю, від Амуру до Дніпра»…

Два принципи повинні керувати нами, коли ми екіпіруємось на полювання:

Перший: їдеш на день, бери хліба на тиждень.

Другий: на величезній нашій території сила різного звіра може трапитись, — від ніжної перепілочки до страшного бурого ведмедя чи уссурійського тигра.