Запасливий мисливець бере з собою із ліків: аспірин, пірамідон з кофеїном, сульфатіазол, складану кружку або, краще, гумову грілку з довгою гумовою трубкою з наконечником, яка (грілка) заміняє собою кружку.
Непогано (хоч це й дуже складно!) мати з собою невеличку карету «швидкої допомоги», а ще краще — санітарний самольот.
Полюєте, розуміється, ви з с о б а к о ю, — лягавим улітку, і з собакамигончаками восени і взимку.
Для собак беріть харчі, миску, свисток, сурму (для гончаків) поводок і нагая…
Здається, все!
Екіпіруйтеся, дорогі товариші мисливці! Не забувайте нічого, бо в лісі, чи на озері, чи на лузі — ніде нічого не дістанете: все треба мати з собою! Ні пера вам, ні пуху!
ЛОСЬ
Лось, або лісова корова, плодиться здебільша по лісових просторах північної частини Батьківщини нашої — Радянського Союзу.
Забрідає він іноді і в центральну частину, доходить до Білорусії й до українського Полісся, але дуже й дуже рідко.
Одного разу зчинився був ґвалт, що під Києвом, у ПущіВодиці, бачили в лісі лося.
Зібралися місцеві охотники, позаряджали рушниці жаканівськими кулями, наздогнали того лося, оточили, — до нього, а він не дуже й тікає, а просто йде на мисливців і мукає…
Виявилося, що звичайнісінька собі корова, та до того ще й ялівка, в лісі заблудилася.
У Києві одного лося я сам бачив, але не цілого лося, а саму тільки голову, але про це трохи згодом.
Лось зветься ще «сохатим».
Чому він так зветься, я достеменно не знаю, але, очевидно, через те, що колись, за давньої давнини, коли мамонтів у чотирьохлемішний плуг запрягали, то лосі тягали тільки соху.
Лось — звір дуже здоровий: дорослий самець важить іноді більше, як тонну.
Отже, заполювати лося — не тільки гордість, а пудів з півсотні доброї гов'ядини (чи лосятини), не кажучи вже про шкуру, ратиці, хвіст і роги.
А роги в лося величезні та розложисті — гребінців із них можна наробити, ну, може, не вагон, а таки чималенько.
Полювати лося — річ дуже прибуткова, через те ми й узялися розповісти про спосіб цього полювання, хоч на Україні лосі й не плодяться.
А може, хто й зацікавиться, кине таке невигідне діло, як, приміром, завідувати продбазою чи продкрамницею, та й подасться у північні лісові простори.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 3. Усмішки, фейлетони, гуморески 1944—1950» автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „МИСЛИВСЬКІ УСМІШКИ“ на сторінці 102. Приємного читання.