Розділ «ПРИМІТКИ»

«Український голос» — емігрантська газета.

«Ой горе, горе мні». Вперше надруковано в газ. «Радянське село». — 1926.— 5 листоп.

Подається за першодруком.

С. 163. Дев'ять літ …як «камунія п'є нашу кров»… — Автор іронізує над бідканням обивателів про важке життя за Радянської влади.

Слухай, обивателю! Вперше надруковано' в газ. «Вісті ВУЦВК». — 1926.— 7 листоп.

Подається за виданням: Усмішки. — Т. 3.— С. 165–169.

С. 166. 9й розряд… — У 20і роки посадовий оклад службовця залежав од встановленого йому фахового розряду.

С 167. Я прийшла до тебе вільною, як легіт гірських полонин… А ти причепив до мене «платформу». Ти жабою дряпався на ту «платформу», на всі боки озираючись… — Мова йде про міщанпристосуванців, які примітивно тлумаченими соціалістичними «платформами» компрометували ідеї революції. Видаючи себе за прихильників Радянської влади, вони клопоталися лише про власне благополуччя.

..л ти не можеш дати мені нічого без «комісій підвищення продуктивності», без колитетів «поліпшення якості»… — Обиватель підміняв справжню боротьбу за продуктивність і якість праці бюрократичною метушнею, всілякими організаційними псевдоноваціями тощо, а по суті, саботував соціалістичне будівництво.

Я могутньою рукою скинула з тебе кайдани національної неволі, а ти з пригнічуваних культур зробив посміховище, ти з задавлених мов зробив «собачі», ти красу національного відродження добачаєш тільки в «комісіях по українізації», куди тебе ломакою заганяти треба. — Йдеться про обивателя із зграї чорносотенських недобитків, які, причаївшись після революції, продовжували паплюжити мови раніше пригноблених націй, зокрема, й української, чинили прихований опір розвитку культур, розкутих революцією народів, а необхідну в республіці українізацію управлінського апарату саботували, зводячи її до звичайної формальності.

С. 168. Шмендефер — азартна карточна гра.

А ми чим винуваті? Вперше надруковано в газ. «Радянське село». — 1926.— 18 листоп.

Подається за першодруком.

"Зойк на дорозі». Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК». — 1927.— 13 січ.

Подається за першодруком.

С. 169. …«умер, бедняга, в больнице военной, // долго, бедняга, страдал». — Зразок тогочасного міського пісенного фольклору.

С. 170. «Перші хоробрі» — популярний у 20і роки вираз серед української творчої інтелігенції (так називали першовідкривачів у якійсь важливій громадській справі), взятий з вірша В. ЕллакаБлакитного «Удари молота і серця»: «Ми — тільки перші хоробрі, // Мільйон підпирає нас».

Сотенний уповноважений — уповноважений сільради на сто дворів для роз'яснення і здійснення практичних заходів Радянської влади.

А ти, Марку, грай! Уперше надруковано в журн. «Червоний перець». — 1927.— № 4.— С. 2.

Подається за першодруком.