TextBook Посеред села майдан великий… А на майдані кізяки коров'ячі. Ця штука на торт Покровський скидається, тільки значно від торта корисніша, бо не було б кізяка, менше було б тортів…
Так от як станеш серед майдану того великого — виходить чудернацьке діло… З «лицем» твоїм чудернацьке діло виходить… Як повернеш «лице» до сільради — до церкви виходить спиною… Як повернеш «лице» до церкви — до сільради виходить спиною…
От штука…
До великої садиби з коморами, і клунями, і повітками повернешся — до халупи виходить спиною… До халупи повернешся — до великої садиби спина вигнулась…
І ото як, приміром, Сільмаштрест плуга продає за готівку за 40 крб., а як у кредит за 50 з гаком, то він не «лицем» продає, а зовсім навпаки…
І ото коли агенти воли в дядьків купують та потім за ті воли по 10 карб, виплачують — то не «лицем» вони купують, а зовсім іншими органами…
Багато, ой як багато на селі вуличок, вулиць та завулочків…
Гнучку шию треба мати, щоб «лице» до села виставляти.
А в кого товста шия — хай краще в гросбух дивиться… А село лице любить і радіє, як хороше лице бачить…
ТЕ, ДО ЧОГО І ЛИЦЕМ, І МОРДЯКОЮ ПОВЕРТАЮТЬСЯ
Отак через вигін ідешідеш, а потім у вуличку повертаєш і далі йдеш…
Минеш справжнього попа… Минеш розстриженого попа… У справжнього попа кінь весело хвостом крутить, бо книші кінь їсть… У розстриженого попа кобила сумно хвостом крутить, бо книшів кобила не їсть… Минеш іще, іще минеш, а потім уже вітряки крилами розмахують…
Дотирають вітряки останнє торішнє, а з вітряків бороди визирають, на прийдешнє дивляться, на цьогорічне.
А оте прийдешнє за вітряками…
Як станеш отак на шляху та як глянеш і на схід, і на захід, і на південь, і на північ, а воно, оте прийдешнє, стоїть, а воно наливається, а воно красується, а воно хвилюється, а воно цвіте, а воно шумить, а воно гомонить, а воно радується…
І радує…
А бороди сміються, а бороди шуткують, а бороди милуються…
Бо прийдешнє радує…
— Стояв оце, діду Пилипе, на межі, так видно, як пшениця з землі лізе. Отак дивлюсь, а вона гонить стрілку, гонить, гонить…
— Дощі ж благодатні! Вилазить з ріллі те, що ніколи вилазити не думало… Так і пре…
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 2. Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1933» автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1935“ на сторінці 4. Приємного читання.