— Шпрехен зі дойч?[13]
А я йому:
— Ні!
— Франсе?[14]
А я йому:
— Ні!
— Інгліш?[15]
А я йому:
— Ні.
Мовчить він. Тоді я почав.
— А ви, кажу, по-українському, щоб на першу категорію, можете?
— Ніх, — каже, — ферштейн[16].
— Тото ж.
А вік почервонівпочервонів. А я йому.
— Що ви мені, кажу, дойч, франсе, інгліш… Перелякали, думаєте. Та я з такої країни, що своєї рідної мови не знає, а ви мені: «інгліш».
Дивлюся, перестрашився.
— Не бійтесь, кажу, я не сердитий.
* * *Їдемо.
Поїзд летить. Зупиняється тільки на більших станціях, а менші пролітають повз: ні вдивитися тобі, ні помітити, яка така станція, що за місцевість. Летить.
* * *Ст. Торунь.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 2. Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1933» автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1935“ на сторінці 285. Приємного читання.