TextBook Лани… Села… Ліси… І так аж до Берліна.
* * *Берлін…
Один «бангоф», другий, третій… Нарешті наш — «Фрідріхштрасе».
— О боже мій! Де ж той, як його, — «авсганг?» Ось він! Ну, господи благослови!
— Майн гер! Майн гер!
— Та «гер» то я знаю, а от як нам до отеля дістатися?
— Біте шен…
Готель…
— Як же ж тут з хазяїном чи з швейцаром?.. …Їх. Ніх. Їх. Ніхт шпрехен дойч.[19]
А хазяїн:
— Что значить? Говорите по=руськи. Откуда?
— З Харкова.
— Давно билі в Одесі?
Трохи не кинувся цілувати.
Приїхали.
КЛАПТІ ВУЛИЦІ БЕРЛІНСЬКОЇ
Берлін.
Добре, якби було можна про Берлін так шрайб-шрайб — і вже вам про ввесь Берлін нашрайбав. Нашрайбаєщ лихої години, коли самого населення, кажуть, тут чотири з половиною мільйони. Я спробую так сковзнутись по Берліну. Зверху.
І то тільки краєчком, клаптиками.
Берлін нашому братові Тяжко, дуже тяжко спостерігати.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 2. Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1933» автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1935“ на сторінці 289. Приємного читання.