TextBook Історія театру ім. Заньковецької є й історія Б. В. Романи цького.
Терпів театр, терпіли актори, терпів і Б. В. Романицький. А скільки було того терпіння! А скільки було голоду й холоду! А скільки було відчаю й розпачу!
Та щоб перебороти це все, скільки ж треба було віри в справу, скільки треба було любові до театру, скільки треба було праці самовідданої.
Праця, віра й любов — перемогли.
Удержавлення театру ім. Заньковецької вивело його з злиднів, а разом із злиднями відійшло в минуле й акторськорежисерське поневіряння.
Далі — ясна вже путь дальшої праці й удосконалення.
* * *Б. В. Романицький — режисер. Реаліст. Натиск в бік виховання актора, в бік подачі з кону «людського матеріалу».
— Тон! Тон! Хлопці, тон!
Чіткі мізансцени, бездоганне знання ролі й характеру персонажів.
Б. В. Романицький — актор.
Діапазонистий актор Борис Васильович!
Копистка («97») і Освальд («Примари»). Сенькабосяк («Чужі люди») і Ярема («Гайдамаки»),
Хлестаков («Ревізор») і Отелло («Отелло»).
Карл («Розбійники») і Андрій Дудка («Республіка на колесах»).
Амплуа, як температура при пропасниці.
Б. В. Романицький — актор такого темпераменту, що коли він грає, то боязко біля нього сірника запалювати — може вибухнуть і розірватись на шмаття.
І його прекрасні сценічні дані, і такий голос, що може й голубом воркувати, може й у «Отелло» так «трагікнуть», що тріпочеться не тільки Дездемона, а й суфлер у будці.
* * *Б. В. Романицький і попоробив уже, та ще й попоробить, бо є над чим робить, є й чим робить! Хоч би, господи, не зглазить!
ЗАМИЧКОВСЬКИЙ
Тепер Іван Едуардович Замичковський — заслужений артист республіки…
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 2. Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1933» автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1935“ на сторінці 238. Приємного читання.