Не знайдете ви на тій мапі такого місця… Не знайдете, бо «ходив» Іван Едуардович не мало не багато, а всього тільки сорок років.
* * *Побачив світ І. Е. Замичковський 1869 року в Києві, в родині механіка Київської цукроварні. Умирає батько. Голод. Холод.
Шести років Іван Замичковський працює в друкарні. Власне, не він працює, а над ним «працюють»…
Він бігає по горілку для майстрів, а за це відповідає його потилиця.
Тяжко. Треба втікати. Втік хлопчик з друкарні.
Чотири дні сидів у кущах над Дніпром. Становий пристав. Знову друкарня. Знову потиличники…
Книжка в майстра. «Кобзар». Краде Іван Едуардович «Кобзаря» і за тим «Кобзарем» учиться читати…
Дев'яти років починає виступати як декламатор.
А потім вистави в хліві.
І в хліві — поліція. Трус. Арешт.
Шістнадцяти років кидає І. Е. Замичковський друкарню і вступає до професійної трупи, в балет. І почалось… І не кінчається й досі… І хай ще довго не кінчається. В яких трупах грав І. Е. Замичковський? А в яких не грав?
Які ролі виконував І. Е. Замичковський? А яких не виконував?
Краще давайте так поставимо питання: які найкращі ролі в репертуарі І. Е. Замичковського? Так можна.
В старому, народному репертуарі ці ролі такі: Микита («Дай серцю волю»), Бурлака, Мартин Боруля, Кукса («Пошились у дурні»), Карась («Запорожець за Дунаєм»).
В європейському репертуарі: Подкольосін («Одруження»), Городничий («Ревізор»), Лісовик («Лісова пісня»), Журден («Міщаниндворянин»), Аргон («Скапен»).
В сучасному революційному репертуарі: Копистка («97»), Кеді («Композитор Нейль»), Дурцев («Полум'ярі»), генерал («Мандат»), сотник («Вій»), Сірко («За двома зайцями»), Горн («Седі»), Мерчик («Республіка на колесах») і т. д.
Мало?
Тут поки напишеш, рука болить, а їх же ж треба зробити, треба філігранно їх обробити й подати…
Треба їх подати так, як взагалі подає свої ролі заслужений артист республіки Іван Едуардович Замичковський!
* * *І. Е. Замичковсьюлй — актор старої школи! Але це аж ніяк не стало йому на перешкоді зайняти одне з перших місць в сучасному українському театрі.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 2. Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1933» автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1935“ на сторінці 240. Приємного читання.