TextBook Напускає електричество на села!
600 сільських електростанцій побудував.
Ні сірничка тобі засвітити, ні од тієї лампочки закурити… Крутнув штепселя, воно й горить…
Доводиться крутити, нічого не зробиш…
Бо ж жити хочеться, хоч і напосілася та «камунія» дуже здорово.
Та якби ж хоч на цьому окошилося?! Так ні!
Загальне навчанняі
Ліквідуй неписьменність на десяті роковини! Кооперує всіх поголовно!
А це ще Дніпрельстан вигадали… На Дніпрі таку електричну станцію будувати задумали, що півУкраїни в дроти візьмуть…
Що його робить, як його зпід тої «камунії» виприснути — хто й зна…
Дев'ять літ кров п'є…
А воно кров якась гаспидська… «Камунія» її смокче, а вона, іродова душа, грає, а вона грає…
І чим її вгамувати, і чим її припинити — способу не добереш…
Бідні селяни!
СЛУХАЙ, ОБИВАТЕЛЮ!
І коли після пива, після лото, після механічного тоталізатора він прийшов додому і напівроздягнений сидів у кріслі, велика втома залила його мозок, його м'язи, його нерви…
Тоді прийшла до нього чудесна жінка, в кривавочервону порфіру одягнена, і поклала свою сталевопрекрасну руку на спітніле чоло його…
І в очах чудесної жінки світилася тверда воля й велика мудрість.
— Хто ти є, чоловіче? — запитала його чудесна жінка. І, осяяний неземною красою жінки чудесної, промовив він:
— Обиватель я!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 2. Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1933» автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1935“ на сторінці 149. Приємного читання.