Розділ «Усмішки літературні»

РОКУ сьомого

…І коли засурмлять срібночервоні сурми малиновим сурмом (є таке слово: сурмо, чи нема?), і коли сядуть представники всесвітнього люду трудящого на престолі колективному, оточені червоносяйними молодими ленінцями, тоді промовить президія:

— Хай українці йдуть — пускайте!

Тоді ввійдуть на барвистозелену поляну всі, хто на початку революції соціальної літературою запричастивсц і стануть перед престолом колективним…

І скаже тоді президія:

— Товариші! Взавтра в царство комунізму всесвітнього увіходимо. Розказуйте, що робили року сьомого — Жовтневого?

А голова комуни хліборобської, що на геть усе Правобережжя аж до Сяну розпістерлася, піддасть:

— Кккажіть, поослухаємо!

І завгубфінвідділом міста Львова українського погодиться.

— Евентуально, — каже, — послухаєм!

І слухатимуть.

І вийде першим ЦБ «ГАРТУ»

і скрикне радісно:

— Хай живе…

— Уже живе! — президія скаже. — Що робили року сьомого? Розказуйте!

І скаже ЦБ «ГАРТУ»:

— Бракувало пленуму! Голова — в Москві, Хвильовий не прийшов, а ми й не знаємо, чи розказувать, чи не розказувать… Як отак, так ніби й розказувать, а як отак, так ніби й не розказувать…

І скаже президія:

— Розказуйте, ЦБ! І скаже ЦБ:

— Слухайте! Року сьомого найшли ми для «Гарту» прекрасне помешкання. Отак — зала театральна, а отак — зала музична, а отак — ательє, а отак — студія літературна, а отак — президія, а отак — притулок для приїжджих…