Тоді папери ті звучніші… Як коти в березні…
Далі. Широко вживайте слова: «розумієте». Як говорите з селянином, так після кожного слова: «розумієте», «розумієте»… То він вам, кінець кінцем, скаже:
— Ні чорта я не розумію…
І піде… А вам аби він пішов…
Далі. Замість «спасибі» чи «мерсі» — кажіть «дякую»… Тільки робіть наголос на не «я», а на «у»… Дуже ефектне слово… Тоді вас запитуватимуть усі:
— А хто за попа? А чи велика парафія? А скільки цього посту посповідали?
Оце поки що візьміть під увагу. Це обо'язково для українізованої людини для того, щоб її не скоротили…
Щасти ж вам, доле, на цім тяжкім, але славнім шляху!
ТАМ ТАКЕ САМЕ
З Марсом учора вночі балакав…
Тільки ото він своєю фазою до нас повернувся, я на Холодну гору, бінокля на носа — зирк! — а там над самісіньким кінцем, ноги звісивши, чолов'яга сидить…
У кепці, в сандаліях, штани під поясок…
Сидить, ковбасу їсть…
Я грамофонну трубу в рота, одкахикавсь, та як двину:
— Здоров, марсіянцю!
— Здрастуй, мать — сира земля!
— Якої губернії?
Щось він мені таке сказав — не розібрав я. Не то Катеринославської, не то Катеринославської…
— Як живете? — питаю.
— Говоріть, — кричить, — поруському, а то я поукраїнському слабувато!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 1. Усмішки, фейлетони, гуморески 1919-1925 » автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вишневі усмішки кримські“ на сторінці 113. Приємного читання.