TextBook І за допис…
— «В гурті сила»?! А про голову нічого?! Смотри какой!
І дописав:
«Найбільше працює й керує голова комнезаму Петренко». Та по інструкціях — до райкомнезаму. Прочитав і голова райкомнезаму. — Іч які! А район так пальцем сякається?! І дописав:
«За безпосередніми вказівками голови райкомнезаму». А секретар додав: «І секретаря»…
Далі ви вже, певна річ, догадуєтесь, що й округа, й губернія…
І приходить до газети:
«При цьому надсилається стаття незаможника Бідненка для друку в газеті». Голова ГубКНС N… Секретар N… Розумієте?!
Спрашується в задачі: Як треба писати?
ЩО ПРАВДА, ТО ПРАВДА!
От хоч як криєшся, хоч як конспіруєшся — нічого не виходить. Усе видко! Як те шило з мішка — так і вистромиться.
І все видать…
Наші, приміром, радянські, інтимні, сказать би, справи… Не заховаєш… Ніяк не заховаєш…
Думаєш, що тільки ти та кум з кумою твої знають, а воно зирк: уся Бразілія вже про це говорить.
Та все тобі до рубчика, до ниточки їм відомо.
Ось прочитайте, що друкує бразільська українська газета «Праця», що виходить у місті Прудентополісі, в № 52 від 27 грудня 1923 року. «Директором» тої газети є Б. Лопатюк.
«Большевики надають дітям кінські імена. Большевицькі безвірники в свойому зогиджуванню віри дійшли до того, що вже не дають хрестити дітей. Дають їм самі якінебудь імена, лише не імена святих. І так називають дітей: Ворон, Сірий, Каштан, Гнідий, Дерешуватий і т. д.»
Звідки в Лопатюка така поінформованість?
Ідуть собі кум з кумою до батьків, сідають за чашкою чаю й вигадують, яке б ім'я дати дитині. Нікого в хаті більш немає, вони самі. Ну наззуть ту дитину, відповідно до того, чи вона «лошачок», чи «кобилка», Гнідим чи там Буланою. І порозходяться.
А Лопатюк знає.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 1. Усмішки, фейлетони, гуморески 1919-1925 » автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Усмішки київські“ на сторінці 50. Приємного читання.