Розділ «Усмішки, фейлетони, гуморески 1919–1925»

За тричотири роки можна цілу подушку пуху надрать…

Мені свого часу довелося бути в подільських та волинських містечках, де серед місцевого населення дуже та робота поширена.

Характерно, що в жоднім містечку я не бачив таких наказів, як у Всеукраїнській кооперативній установі…

Очевидно, вона гарантує…

А то подумайте, що може бути.

Ну тепер ще температура не дуже… Середня…

А як літом?! Спека… Душно… І висить такий наказ.

Прийде хто з комерсантів клепку чи там що інше пропонувати… І скандал. Сидить голий завід, торговельним відділом. Солідна людина, як на старі часи, «комерції совєтнік» і — голий.

Можна прогоріти, поки звикнуть клієнти.

Харашо бути кустарем в промисловості… Не харашо бути кустарем в адміністрації.

Добре мати енергію.

Та не добре, як тою енергією керувати не вмієш. Пам'ятаєте, як один дуже хороший хлопець знічев'я пішов був богу молитись? Енергійний дуже був… І що ж би ви думали? Розгатив лоба на черепки. Дуже сумний випадок. Всі родичі плакали…

ЩО СКОЇЛОСЯ В ІТАЛІЇ

(Популяризація)

Одним словом так саме можна висловити, що там скоїлося, щоб паперу не псувати, так того слова надрукувати не можна. Незручно. Доведеться кількома.

Італія «замусолилася». А скоїлося це так.

Муссоліні зібрав шатію, повдягав у чорні сорочки й почав по всій державі вікна бити, в ліхтарі на вулицях цеглою швиргати, на парадних гадити і в театрах з гальорки в партер на лисини плювати…

Потім приїхав до італійського короля, скинув чорну сорочку, надів фрака й циліндра й заявив:

— Желаю правити!

— А яка ж ваша, — говорить король, — програма?