Розділ «ПРИМІТКИ»

О люди, люди небораки, Нащо здалися вам царі—з поезії Т. Г. Шевченка «О люди, люди небораки!». Пунктуація Остапа Вишні.

С. 191. Графиня Браницька. — Див. приміт. до твору «Як раду тій землі дати».

Київ (Усмішка. Ретроспективна, коли можна так сказати). Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК». — 1924.— 21 берез.

У березні 1924 р. в Києві відбувся контрактовий ярмарок. У зв'язку з цим до міста прибув спеціальний кореспондент «Вістей…» Остап Вишня. Тоді й з'явилися на сторінках згаданої газети його усмішки «Відкриття ярмарку», «Ярмарок», «Київ», «Торгують».

Подається за першодруком.

С. 191. Високо передо мною Старий Київ над Дніпром… — цитуються перші два рядки з вірша «Киев» російського поета, публіциста і філософа Хомякова Олексія Степановича (1804–1860).

Поділ — нижня північнозахідна частина Києва на правому березі Дніпра.

Слобідка. — Див. приміт. до твору «Пролетарський сад».

С. 192. СТО — Совет труда и оборони (Рада Праці і Оборони).

Дункан Айседора ("1878–1927) — американська танцівниця, у 1921–1924 pp. жила в СРСР, створила студію і пропагувала мистецтво пластичного танцю. Дружина Сергія Єсеніна.

С. 193. Саксаганський Панас Карпович (справжнє прізвище Тобілевич, 1859–1940) — актор і режисер українського дореволюційного і радянського театру, народний артист СРСР. 1918 року заснував у Києві Народний театр (нині театр ім. М. К. Заньковецької у Львові).

Котляревський Іван Петрович (1769–1838) — український письменник, поет і драматург, перший класик нової української літератури.

Паньківський Северин Федорович ("1872–1943) — актор українського дожовтневого і радянського театру, перекладач драматичних творів.

Чичорський Ростислав Львович (1871–1927) — український актор, працював у трупах П. К. Саксаганського, в Народному театрі та ін.

С. 194. «Вій", «Доки сонце зійде, роса очі виїсть» — п'єси українського письменника М. П. Старицького (1840–1904), власне, літературносценічні обробки творів українських письменників І. С. НечуяЛевицького (1838–1918) «На Кожум'яках» і Панаса Мирного (1849–1920) «Перемудрив».

«Бондарівна» — п'єса українського драматурга І. КарпенкаКарого (Тобілевича, 1845–1907).

Коротко передаючи зміст згаданих п'єс у гумористичноосучасненому плані, якот: «п'єса з життя спілки мисливців і рибалок «За двома зайцями», «драма з життя профспілки деревообробників «Бондарівна» і т. д. — Остап Вишня натякав на брак у репертуарі київських театрів п'єс сучасних, написаних українськими радянськими драматургами.

«Думка» — Державна заслужена академічна хорова капела УРСР, створена в Києві 1920 р. (тоді — Державна українська мандрівна капела).

«Сільський господар» — кооперативне товариство, здійснювало постачання на село промислових виробів.

С. 195. «Гарт». — Див. приміт. до твору «Сліпці».