Розділ «Престрахолюдне житіє великого Ґарґантюа, батька Пантаґрюеля, написана во время оно магістром Алькофрібасом, збирачем квінтесенції, книга ряснопантагрюелецвітна»

Прибув уговкать їх К Б. кульгавий,

І перепустку від шпаків приніс.

Свояк Циклопа, цей чухрай на славу,

Убив їх. Кожен висякай свій ніс!

І всякого з содому цих гульвіс

Обсміяно було на винотоці.

Біжіть туди і роздзвоніте скрізь:

Їх буде більше, ніж у тому році.

Тоді Юпітера рішила птиця

Побитись у заклад, але — гай-гай!

Побачивши, як звикли вони злиться,

Злякалась, що упасти може рай.

Зате вогонь небесний — наших знай! —

Украла з гаю, у рибалок десь там,

І ввесь взяла в обладу небокрай,

Як в давнину учили масорети.

Всі згодились, начхати їм на теє,

Що Ата там була, її охлялий зад,

І видалася їм Пентесілея

Бабусею, що продає салат.