Розділ «Зі збірки «Інший, той самий» (1964)»

Циклічна ніч

Це знали учні Піфагора ревні:

вертаються циклічно люди й зорі;

колись повторять атоми суворі

і Афродіту, і майдани древні.

В прийдешності під копитом кентавра

опиниться лапіт[18] необережний,

і Рим впаде, і в ночі необмежній

знов чутиметься стогін Мінотавра.

Безсонна ніч повториться в усьому.

Із черева того ж рука, що пише

оці рядки, родиться, як раніше.

(Ще Девід Г'юм[19] наполягав на цьому.)

Не знаю, чи ми вернемось повторно,

мов цифри у періодичнім дробі,

та Піфагорів кругообіг пробі

щоніч мене веде непереборно

в якесь із передмість, бо ця місцина

на Південь, Північ й Захід чимось схожа,