Розділ «Зі збірки «Історія ночі»(1977)»

Альгамбра[47]

Голос води утішний

для того, кому набридли чорні піски,

для простертої руки утішний мармур колони,

утішні звивисті рівчаки, якими тече вода

серед лимонних дерев,

утішна мелодія заджаля,[48]

утішна любов і утішна молитва,

звернена до самотнього Бога,

утішний жасмин.

Марний ятаган

супроти численних списів.

марно бути кращим.

Утішно відчувати й передчувати, сумний владарю,

що лагідні твої слова — це прощання,

що тобі не дадуть ключа,

що хрест невірних перекреслить півмісяць,

що надвечір'я, яке ти бачиш, — останнє.

Музична скринька