Розділ «Зі збірки «Тайнопис» (1981)»

Той[57]

О дні, що віддані зусиллям марним

забути біографію поета

мізерного Південної півкулі,

якому феї чи то зорі тіло

дали таке, що не лишило сина,

і сліпоту — півтемряву й в'язницю,

і старість — передвісницю сконання

і славу, що її ніхто не гідний,

і звичку вимережувати вірші,

і давню пристрасть до енциклопедій,

ґрунтовних мап і матової кості

слонової, й невиліковну тугу

за звуками латини, і окремі

картини Единбурга та Женеви,

що в пам'яті лишились, забуття

імен і дат, культ Сходу, що його

різноплемінний Схід не розділяє,

і переддень непевної надії,