Розділ «Зі збірки «Місяць навпроти» (1925)»

Я знову тут, незабутні губи, єдиний і схожий на вас.

Я витримав наближення щастя та близькість горя.

Я перетнув море.

Я пізнав багато країв; бачив одну жінку

                                                    та двох-трьох мужчин.

Я любив горду білу дівчину, по-іспанськи незворушну.

Бачив безкрає передмістя, де заходи сонця

                        вдовольняють свою жагу до безсмертя.

Смакував численні слова.

Я певен, що це все,

                і я не побачу вже й не зроблю нічого нового.

Гадаю, мої дні та ночі такі ж убогі й багаті,

                                               як у Бога і в інших людей.