— Тоді до побачення, таки справді до побачення! — відказав Ґандальф, розвернув коня і поскакав на захід.
Але він не зміг побороти спокусу залишити за собою останнє слово. Від’їхавши рівно настільки, щоб його ще могли почути, він озирнувся, приклав долоні до рота і гукнув до них. І вони почули його приглушений голос:
— До побачення! Будьте ласкаві, шануйтесь — і НЕ ЗВЕРТАЙТЕ ЗІ СТЕЖКИ!
Потім він пустив коня чвалом і хутко зник з очей.
— Та вже до побачення, їдьте-їдьте! — бурчали ґноми, сердячись іще більше через те, що розлука з Ґандальфом таки справді їх засмутила.
Тепер починалася найнебезпечніша частина всієї мандрівки. Кожен завдав собі на плечі по важкому клунку та міху, що випали йому при розподілі, повернувся спиною до світла, яке заливало прилеглі терени, й пірнув у ліс.
VIII Мухи та павуки
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гобіт, або Туди і Звідти» автора Толкін Джон на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „VII Чудернацька оселя“ на сторінці 11. Приємного читання.