– Та різні пацани. Дехто з Ростова, дехто з Кавказу, але більшість з Москви. Бійці з різних бригад.
– І хто вас зібрав?
– Дядя Алім.
– Хто це?
– Ну, одна авторитетна людина.
– Наскільки авторитетна?
– У Москві дуже авторитетна.
– І що він запропонував?
– Він нічого не пропонував, бо він дуже поважна людина, ми його і не бачили. З нами балакали його бригадири, які сказали, що десь на Україні якісь селюки підняли хвіст, прирізали кількох братків, треба поїхати і навести лад. Сказали, що прикриття від влади буде, то можемо місити, не озираючись.
– І який був план?
– Перестріляти місцевих і узяти фортецю.
– Для чого?
– Не знаю. Наказ був узяти фортецю і тримати.
– Хто вами керував у поході?
– Семен Лапа та Ахмед, він звірами керував.
– Що за звірі? – не зрозумів я.
– Та з Кавказу, здебільшого чеченці.
– Скільки вам заплатили?
– По три тисячі авансу, потім обіцяли платити по триста баксів за кожен день плюс по закінченні справи десяточка премії. Слухай, а що це за краї? Ми сюди пливли, навіть хутора не бачили жодного. Наче, мля, Сибір.
– Ваш один загін чи ще пливуть?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Химери Дикого поля» автора Івченко Владислав на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 9 Війна на Заставі“ на сторінці 20. Приємного читання.