Уляна. І що ж вам перешкодило?
Мандрика. Ну, якось так зразу не той, не бігтимеш. Ви не знаєте фашистів. Це такі страхітливі вороги людства. Я плакав.
Уляна. Я розумію сльози вдів, матерів, дітей.
Мандрика.Я проклинав їхі
Уляна. Справді?
Мандрика. Я їх ненавидів!
Уляна. Саботували? Чинили озброєний опір? Навчали стійкості учнів і батьків?
Мандрика. Я? Так, безумовно.
Уляна. Сіяли віру в нашу перемогу? Чекали на нас?
Мандрика. Вас? Ви ще питаєте!.. О!
Уляна. Не треба.
Мандрика. О!.. Ага, ой...
Уляна. Скажіть, що говорив мій батько перед смертю? Як загинули Сотник, Гомон, Гнатюк? Де учні?
Мандрика. Які?
Уляна. Де дівчатка, де майбутні матері нашого народу?
Мандрика. Не знаю. Там, у них.
Уляна. Що ви сказали їм на дорогу? Що заповіли?
Мандрика. Це що — суд?
Уляна. Ні. Вчителя запитує вчитель серед живих і мертвих мільйонів. Ви злякались?
Мандрика. Ні... я...
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Повість полум'яних літ » автора Довженко Олександр на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ без назви (1)“ на сторінці 61. Приємного читання.