Розділ «ЩО ЗНАЛИ І ЧОМУ ВЧИЛИ АРІЇ»

Є підстави гадати, що жерці, в усякому разі вищі, були екстрасенсами і, як то кажуть сьогодні, контактерами. Вони зналися на якихось шифрах, за допомогою яких декодували інформацію з Небес. А володіючи, здавалось, позбавленими смислу «заклинаннями» та медитаційними прийомами, могли виходити на інформаційне поле Всесвіту (на астральному, а можливо, й ментальному рівнях). Таким чином, їм відкривалося «неземне», Боже Слово, в ім'я якого у храмах підтримували вічний вогонь і яке вони вміло використовували. Чи не звідси потрапив у Біблію вислів: «Споконвіку було Слово, а Слово в Бога було і Бог було Слово»? Слово жерця як одкровення, як форма передачі інформації було священне, воно культивувалося як святиня. В єгиптян жерців так і називали: «Владика Слова», а в шумерів — «Старійшина Розуму глибокого» або «Ті, хто стереже Небо».

Крім жерців важливу роль при основних храмах відігравали переписувачі, котрі фіксували, в основному зі слів жерців, повідомлення й інтерпретували їх. Сам фараон Стародавнього Єгипту не гребував йменувати себе Переписувачем Божих книг.

Спеціалісти розглядають релігійні системи доантичних суспільств як надскладні системи з «заплутаною» тисячолітньою історією. У руках верховних жерців з їхнім «апаратом знаходилися найтонші ниточки управління цими системами. Пріоритетною в релігійних вченнях була концепція людської душі, її фазових переходів з одного стану в інший, її зв'язок з потойбічним світом (пристановищем богів). Звичайно ж, храми правили й за обсерваторії, звідки постійно «пильнували небо». Та головне полягало у тому, що жерці не просто спостерігали за зірками, усамітнившись у храмових олтарях, а й активно взаємодіяли з Небом — ми б сказали, на двосторонній основі. І якщо ми й досі з усією нашою наукою й досконалою технікою так і не знаємо, хто ми, звідки, навіщо з'явилися на планеті Земля, то хто знає — древні жерці, можливо, й спромоглися б дати відповідь на одвічні, здавалося б, нерозв'язні питання людства.

Оракули і пророки — важливі фігури храмового життя. Вони не тільки передбачали повені, сонячні затемнення, епідемії, але й давали людству, так би мовити, запобіжну (попереджальну) інформацію, що на нього чекає у віддаленому майбутньому, якщо не будуть зроблені відповідні висновки.

Що таке Апокаліпсис, як не сценарій прийдешньої катастрофи, пов'язаної з «кінцем світу»? Подібні сценарії є й у протоіндійських джерелах. Так що треба було б зробити серйозні висновки. Такі прогнози (а є ще факти передбачення віддаленого майбутнього, які вражають ще більше, — пригадаймо хоча б відомі пророцтва середньовічного монаха Нострадамуса) не одержиш у звичайний спосіб — за допомогою екстраполяцій та інших сучасних методів. То — одкровення. І ґрунтуються вони на відомостях з космічного інформаційного поля, які, очевидно, могли використовувати служителі храмів, послуговуючись особливими шифрами і прийомами.

Міфи і релігії — ці два феномени історії — якнайтісніше переплітаються між собою. І не тільки. Виявляється, і міфи, і релігійні вчення усіх часів і народів, попри те, що між ними пролягли тисячоліття і нездоланні за тих часів простори, котрі виключають безпосередні запозичення, збігаються подіями, словами і навіть у деталях. А різняться в основному лише формою викладу матеріалу.

Із Космосу до нас надходить не тільки енергія й речовина (у вигляді мікрочасток і метеоритів), але й інформація. Причому, інформація семантична — у вигляді знань, її зафіксовано у міфах, релігійних ученнях, священних книгах, у пам'яті жерців і пророків, інших контактерів і ясновидців, а також в ученнях багатьох мислителів древності (таких, як Сенмут [Мудрець у Давньому Єгипті], Піфагор, Платон, Леонардо да Вінчі та ін.).

За змістом і призначенням таку інформацію можна, по-перше, віднести до прогностичної, точніше, попереджальної. В Біблії, Авесті, Ведах ми знаходимо сценарії другої і третьої світових воєн, описання екологічної катастрофи, навіть перетворень у вашій країні під прапором соціалізму і так далі. Пересторогою для людства, мабуть, можна вважати й опис тоталітарної держави рабів і «вільновідпущеників» у платонівських «Законах» та інших його текстах.

По-друге, інформація у вигляді програм. Ми вже говорили, що саму Біблію можна вважати програмою, даною людству «згори», та й міфи — своєрідні настанови. Причому, програми бувають як позитивні (як і що треба робити), так і негативні (чого робити не слід, аби уникнути важких наслідків — ті самі застереження).

По-третє, інформація повідомна — у вигляді природничо-наукових і технологічних знань, причому переважно у вигляді алгоритмів (роби так і так і матимеш відповідно те і те). Але не тільки. З якоюсь метою людству у прадавні часи було повідомлено про будову Всесвіту, атомістику та інші фундаментальні фізичні дані, основи інформатики й психотроніки, а також про основоположні філософські істини (які ми, перебуваючи на порозі третього тисячоліття, самостійно осягнути не спроможні).

По-четверте, протягом усієї історії людству «прищеплюють» знання і розуміння фундаментальних законів Всесвіту: морально-етичного закону, закону цілісності буття, закону справедливого покарання тощо. Смислом цих законів просякнуті всі великі вчення давнини, проте людство все ще їх не осягнуло по-справжньому і тому ніяк не може ступити на істинний шлях прогресу.

Звичайно, така інформація постає перед нами не в «оголеному вигляді». Вона закодована в оповідях, метафоричних переказах, кабалістичних знаках, символах, магічних текстах, молитвах, проповідях та релігійних повчаннях, в незрозумілих або неправильно розтлумачених нами через нашу недорозвиненість і наше невір'я текстах таких авторів, як Платон, Заратустра, Нострадамус, не кажучи вже про авторів Вед, Біблії, Корану.

І що характерно, ця інформація «працює». І найважливішу роль в історії вона відіграла на стадії ранніх цивілізацій. Гадаю, її значення зростатиме у майбутньому, коли ми, вгамувавши свою гординю, повернемося обличчям до інтелектуальної скарбниці, яка є у нашому розпорядженні, навчимося глибше розуміти смисл давніх учень. Роботи тут вистачить.

Космічний вплив на земну цивілізацію здійснюється і як безпосередній коригуючий фактор. Центральне місце в технології зовнішнього контролю за життям землян відводиться феномену Месії, Божого обранця — Сина людського, котрий водночас стає Сином Божим. Він не прилітає з Неба — народжується на Землі (втілюється у земну матерію) від земної матері і Святого Духа. З Неба йде лише Святий Дух як певна інформація, програма. Таким є Ісус Христос. Можливий також інший варіант, що не міняє суті: Месія народжується від земної матері і земного батька, а Святий Дух (небесна інформація) його осяює пізніше, напередодні діянь (Будда, Магомет). Але, повторюємо, суть одна: земний, матеріальний носій великих знань, інформації (Слова Божого) — не інопланетянин, а історична особа. Його переправлено на Землю не фізично (не транспортовано), а інформаційно (через передачу генетичного чи семантичного коду). Відомих нам месій було п'ять: Заратустра («Перша боголюдина»), Мойсей, Будда, Христос [Причому Христос виділяється як найвеличніша постать — живий Бог], Магомет («Останній посланець Бога на Землі», як написано в Корані). І хоча вони земні, їх появу можна пояснити інформаційним, точніше, інформдинамічним ефектом космічного характеру — зачаття земною матір'ю і (або) ініціація позаземних знань здійснюються за космічною програмою (Промислом Божим).

Ми звертаємо увагу на інформаційну основу всього сценарію явища, діянь і відходу месій. Мабуть, прибуття з небес посланця Вищого Розуму було б ефективнішим: за ним безоглядно пішли б люди. Але з Неба йде лише програма (Дух Святий). З іншого боку, багато важить земне втілення. Якщо ефект Месії повторити у вигляді голограми, що штучно зроблено (без земного втілення, як образ), то вплив на людей буде, скоріше, зовнішнім, менторським, не таким глибоким. А так Месія живе серед людей, їсть, п'є разом з ними, його можна взяти за руку, відчути тепло його тіла; він потерпає разом з людьми як людина, проливає кров, навчає людей прикладом, своїм життям і смертю. Це переконує, перероджує самих людей.

Виконавши завдання Всевишнього (не тільки заклавши підвалини свого вчення, але й створивши гурт учнів — апостолів, а також свою церкву — «тіло своє», тобто земну організацію щодо втілення у життя нових заповідей, здійснення нового духовного повороту людства). Месія полишає світ людей. Сценарій цього будь-який, але теж програмує інформаційний ефект; душа Месії відлітає до центру Всесвіту, а тіло залишається на Землі. Будда просто вмирає. Тіло його спалюють за обрядом. Христос і Магомет, скінчивши земне буття, підносяться до єрусалимського Неба (Магомет навіть прямо на своєму білому коні — ефект, ясна річ, зворушливий). І тут, очевидно, використано голографічний ефект. Тіло Ісуса, як відомо, спочатку таємно зникає зі склепу, гробниця залишається порожньою. Потім він з'являється перед апостолами. Але тіло Його, за їхніми свідченнями, після воскресіння «було іншим», не підвладним фізичним законам. Тепер Ісус здатен з'явитися з порожнини й матеріалізуватися (до воскресіння такого не спостерігалося). Саме таке вознесення сталося через 40 діб після воскресіння на горі Елеонській у присутності апостолів. І ось, написано в Біблії, «коли благословив їх (апостолів — Ю К.) , почав відділятися від них і підноситися на Небо».

Еволюція людства вступає в кризовий етап, заходить у глухий кут (в основному через порушення людьми морально-етичного закону Всесвіту). Необхідно врятувати людство від виродження й загибелі, дати новий імпульс, указати новий шлях. І рятівник з'являється, потім іде, але продовжує дистанційно впливати на людей. Важливу функцію в технології Вседержителя відіграє також феномен янголів (у попередні епохи роль янголів виконували герої). Янголи безтілесні — то живі образи, голограми. Тут працює найскладніша інформаційна, а точніше, психоінформаційна технологія.

КОРИГУЮЧІ ДІЇ «ЗГОРИ»

Я дивуюся, чому люди вважають за краще блукати в невідомості, коли Бог подарував їм таку пречудову книгу Одкровення.

М. Фарадей.