Розділ «ЩО ЗНАЛИ І ЧОМУ ВЧИЛИ АРІЇ»

Коли я вже заговорив про комп'ютери, зазначу, що аналіз традиційної буддійської методики навчання медитації виявляє її разючу схожість з алгоритмами, до яких прийшли дослідники штучного інтелекту (ЕОМ 5-го покоління). З'ясувалося також, що давньоіндійська методика неначе призначена для програмного навчання, розрахованого на серійні персональні комп'ютери.

Духовне життя аріїв багато в чому детерміноване не технологіями матеріального виробництва, а існуванням певного світового інформаційного поля, що містило й переносило інформацію про фізичні об'єкти, технологічні й метричні властивості — такі, що могли породжувати космоголографічний ефект. Ідеться про можливості створювати на величезних відстанях за допомогою інформаційного поля зображення (образи) фізичних об'єктів (включаючи «інопланетян»).

Наявні джерела дають змогу зробити висновок: вищі жерці індуїзму за допомогою медитаційних прийомів викликали на прямий (візуальний) контакт своїх богів, котрі раптово «виходили з каміння». Тобто йдеться, напевно, про вміння використовувати голографічні властивості вакууму як інформаційного середовища. Сучасній науці ще далеко до такого вміння. І справа тут, скоріше, не в нашому вмінні, а в здатності позаземних цивілізацій викликати голографічні ефекти на космічних відстанях, що ми спостерігаємо нині під час «зустрічей» з інопланетними «суб'єктами». Але чи це справді суб'єкти, чи їх голографічні зображення? Чи не сприймаємо ми знаки за денотати?

Інформатика, як відомо, ґрунтується на обчислювальній математиці з такими її атрибутами, як алгоритми та програми. Все це з'явилося лише в другій половині XX століття (до цього потреби в обчислювальній математиці у нас не було). Так от, бурхливий розвиток прикладної (обчислювальної) математики — своєрідне повторення минулого. Обчислювальна математика потребує спеціального інструментарію, насамперед ЕОМ. Проте за давніх (арійських) часів також були математичні «машини», точніше, обчислювальні пристрої, причому в широкому користуванні. До таких відносять, для прикладу, мегалітичну споруду в Англії — Стоунхендж, єгипетські й давньоіндійські піраміди й храми, а також піраміди доколумбових народів Америки, загадкові фігури в пустелі Наска (Перу) тощо.

ІНФОТРОНІКА. БІОТРОНІКА. ПСИХОТРОШКА

О, разрешите мне загадку жизни! Г. Гейне

— Ці терміни, — продовжував Гуру, — дедалі частіше вживаються в сучасних наукових публікаціях. Мова йде про ідеї та механізми виявлення, використання соціальної, біологічної і психічної енергій. Ці «тонкі» енергії, що навіть не фіксуються фізичними приладами, можуть мати велетенську руйнівну або творчу силу. Вони здатні у поєднанні з якимись світовими хвилями чинити пряму й резонансну дію на відстанях космічних масштабів. Сучасні фахівці ще не навчилися ні фіксувати, ні вимірювати їх, ані тим більше керувати ними.

Думаю, ці енергії становлять, скажемо, субстанцію всіх феноменів, пов'язаних з позаземними цивілізаціями, «потойбічним» світом. А отже, існують всі підстави стверджувати, що арії (на відміну від нас) знали й володіли тонкими енергіями, більше того, вони могли створювати інформаційно-психологічні системи, оснащені машинними пристроями, керованими екстрасенсами.

Один з поширених символічних образів в індуїстській та буддійській філософії — «сітка Індри». Ця метафорична модель структури описується як сітка, сплетена з тонких, але міцних ниток, у вузлах якої закріплені ретельно відполіровані кристали коштовних каменів, які відбиваються один в одному, утворюючи щось подібне до калейдоскопа. Якщо виходити із стандартної методики психотроніки (прямої інтерпретації медитаційних образів), образ «сітки Індри» можна розглядати як схему вельми ефективних приладів і апаратів, котрі реалізують найновіші концепції інформатики й фізики. Один такий приклад — модулятор тонкої структури поля лазерних променів (важлива річ для складних систем стійкого до перешкод зв'язку). Не тільки ці, а й інші прилади можна одержати, якщо кристали у вузлах «сітки Індри» огранувати і взаємно зорієнтувати так, щоб вийшов тривимірний лабіринт, у якому довго циркулюватиме світловий промінь. А якщо заломлені промені «перехоплювати» іншими кристалами і досягти збігу основних вузлів заломлення, можна справляти дію на ритм ядерних пульсацій. А якщо до того ж синхронізувати ці впливи на атомні ядра, можна керувати часом і «глибиною радіоактивного розпаду нестабільних ядер у вузлах «сітки Індри». Одне слово, йдеться про управління термоядерними реакціями, причому названі вище «якщо» вже експериментально реалізовані у США.

У стародавніх міфах є вказівки на існування пристрою схожого типу в Давній Індії та Атлантиді. Тут ними користувалися, зокрема, для відведення землетрусів: посилювали радіоактивне нагрівання і у такий спосіб розм'якшували глибинні зони земної кори, де зосереджується тектонічний стрес, що створюється внаслідок руху континентальних мас. Керували цими пристроями й глобально синхронізували їх роботу висококваліфіковані оператори, котрі вміли регулювати положення кристалів шляхом ювелірних психокінетичних впливів.

Окрім того, вказана конструкція під час реалізації добре відомої в наш час схеми лазерного термоядерного синтезу дає змогу, у разі належного добору геометричних характеристик системи кристалів і синхронізації лазерних імпульсів, здійснювати одночасне (або в швидкій послідовності) «запалювання» кульок-мішеней, розміщених у різних вузлах пересікання променів, розосереджуючи в такий спосіб виділення енергії.

За переказами, за часів розквіту Ар’я-Варти, а ще раніше в Посейдонії існувала глобальна мережа «храмів відродження», розташованих в активних точках біоенергетичного каркаса Землі, олтарями яких виступали «кристали вогню», мікромоделі Всесвіту — динамічної Мандали, що черпали свою живильну силу з Космічного Вогню, відновлюючи своїм промінням життєву енергію старіючих організмів. За даними У. Кейса і кількох стародавніх текстів, тривалість людського життя тоді перевищувала сучасну більш як у 10 разів, а багато сучасних найтяжчих захворювань, обумовлених забрудненням біоенергетичних полів, просто не існувало.

Іншим метафоричним образом індійської міфології, який може знайти застосування в розробленні схем фізичних пристроїв (і наукових концепцій), є образ Священної Змії — персоніфікації Космічної Енергії, що тримає у своїх тісних обіймах численні, закручені у складну багатоступеневу спіраль блискітливі кристали «сітки Індри». Використання ідей, що потенціально, як у зерні, містяться в цьому (як і в інших) метафоричному образі, може сприяти успішному здійсненню керованого термоядерного синтезу, що ґрунтується на методі утримання гарячої плазми в магнітному полі.

Можна провести аналогію й більш несподівану, але досить природну, враховуючи існування біоплазмових теорій функціонування мозку, — аналогію між проблемою усталення термоядерної плазми й завданням досягти абсолютної технічної рівноваги, що було метою таких стародавніх систем психофізичного тренування, як йога, дзен та інші. Аналізуючи це завдання з позиції сучасного системного підходу, можна сказати, що основний методологічний принцип таких учень — урівноважити розум (психіку) за допомогою власних зусиль — полягає у побудові квазізамкненої структури, що має гомеостатичні властивості.

І ось парадоксальне твердження відомого американського фізика, Нобелівського лауреата А. Салама: «Концептуальна структура сучасної фізики дедалі більше нагадує філософію індуїзму».

Але ж я вів мову не про фізиків, а психотронні знання й технології, що являють собою синтез знань у галузі фізики,» інформатики, біології, космології. Інтелектуальний синтез такого високого порядку за сучасних умов ще не можливий, — зробив висновок Гуру.

Від автора:

Викладені вище основи фізичних знань аріїв ми з Гуру давали на перегляд академікові А. Будкеру. Матеріали зацікавили вченого. І він вніс до тексту свої редакційні зауваження.

ЕЗОТЕРИЗМ АРІЇВ

Не розсипайте перлин своїх перед свиньми, щоб вони не потоптали їх ногами своїми.