Всевидючі очі Шиви — три веди, які наближають до нас Божественний нектар серпоподібного Місяця.
Рігведа
— Тризуб — складніший і загадковіший знак, ніж хрест і зірка Давида. Це арійський знак сили Святого Духа (духовності, підтвердженої «вагомими» матеріальними факторами). Він — не ознака інтелекту (таким є сувій Тори, який інакше називається знаком Мойсея), а саме знак духовної сили. У нашому підмісячному світі, на жаль, чиста духовність виявляється нежиттєздатною: її знищують руйнівні, сатанинські сили, їм треба протиставити все, що підтримує духовність, зберігає Боже Світло. Тут можна використовувати будь-які чинники, навіть силу зброї, армії, держави тощо. Аби вони слугували Добру і Світлу.
У християнстві тризуб символізує Святу Трійцю (або арійсько-мітраїстську Тримурті). Зміст взагалі той же: творчий акт (творіння) не може здійснюватися лише одним Духом. Потрібна енергія Бога-Отця і Бога-Сина, використана в ім'я Святого Духа. Бог-Вседержитель, Бог-Творець — обов'язково триєдиний Бог (Бог у трьох іпостасях).
Історія тризуба у літературі, як правило, подається за такою схемою. Його коріння іде з Атлантида (від Посейдона, її верховного покровителя), потім він переходить у спадок до Єгипту, античного світу, скіфів і, нарешті, до київського князя Володимира. По-перше, тут плутанина, насправді він не міг бути в Єгипті; по-друге, тризуб, повторюємо, знак суто арійський, як і хрест.
Останнім оплотом загиблої атлантичної цивілізації був архіпелаг Посейдонія, покровитель якого — Посейдон із тризубом. Про це чітко говорить і Платон. Але річ у тім, що атланти відвернулися від Посейдона (тобто «забули бога» і потонули в гріхах). Вони почали вклонятись Тоту (Гермесу), а згодом взагалі панування над людьми перейшло до Зевса. У міфах Стародавньої Еллади Посейдон публічно звинувачує Зевса в узурпаторстві.
Відвернувшись від Посейдона, атланти віддали перевагу «голому» інтелекту над духовністю, втратили моральність, потонули в розпусті, почали зводити статуї самим собі і вклонятись їм як богам. Бездуховний інтелект — джерело зла. Духовність, не підкріплена конкретними вчинками, досить швидко «випаровувалась» із усіх шпарин суспільного життя. Саме тому Божий Промисел і згубив гріховну Атлантиду.
Нащадком загиблої Атлантида був Єгипет, який звеличав бога Тота з його знаком піраміди. Тризуб же в Єгипті ніколи не був і не міг бути елементом символіки. Те ж саме — і в античному світі, що в цілому знаходився під впливом Єгипту (в античного Нептуна тризуб — просто знаряддя кари і погрози, не більше, ніж вила, на які наколюється морська живність). Інакше кажучи, в античному світі глибокий зміст тризуба був вихолощений. Проте його зберіг і поглибив арійський світ. Цей знак був державним гербом у Ар'я-Варті (країні Куш), а потім поширився на Тибет, Індію, Персію, Скіфію і, нарешті, став державним гербом Київської Русі.
У Тибеті тризуб дуже поширений. Тамтешні ченці (я з ними не раз це робив), відправляючись у святі місця, обов'язково беруть із собою дунг-катанг (тризуб). Наші священні тексти стверджують, що Посейдон був батьком людей і богів, Творцем, Охоронцем і Руйнівником світу — точно так, як індійсько-мітраїстська Трійця: Брахма, Вішну і Шива, де Брахма — Творець, Вішну — Охоронець, а Шива — Руйнівник світу. Саме тризуб асоціюється з трьома божествами: праве вістря означає Брахму — Батька світу, його Творця, ліве — Вішну, Захисника і Охоронця світу, а середнє — Шиву, Руйнівника, Згубника світу. Звичайно, вартий знищення той світ, який заслуговує на це, тобто який втратив духовність, потонув у гріхах.
Потрібно сказати, що все соціально-політичне життя Київської Русі з часів Володимира, а згодом і України йшло під знаком тризуба, і не лише у формальному, але й у реальному плані.
ЗІРКА ДАВИДА — ЧОЛОВІЧЕ НАЧАЛО ЖИТТЯ І ЦИВІЛІЗАЦІЇ
Символ єврейства — звезда Давида — это символ двуполости. Два перевернутых треугольника. В древней символике это символы соединенных мужского и женского начал.
Г. Климов
— До основних семітичних знаків належать: зірка Давида (шестикутна), зірка Соломона (п'ятикутна), сувій Тори (знак Мойсея), семисвічник (єврейські знаки), знак Місяця (напівмісяця) (єврейський і арабський знаки), зелений прямокутник (арабський знак — знак ісламу, який набув антиізраїльського змісту).
Пентаграма (п'ятикутна зірка Соломона) може бути і нейтральним, загальнолюдським знаком (як вона звичайно застосовується масонами). Все залежить від її кольору і окантовки, про що скажемо пізніше. Наприклад, на прапорі США цілих 50 пентаграм (за кількістю штатів). І ці знаки (п'ятикутні зірки) свідчать про те, що державу США утворювали масони, за масонськими принципами. Вашингтон, Джефферсон, Франклін, Лінкольн — видатні діячі масонства.
Особливої уваги заслуговує зірка Давида. Це чоловічий знак (трикутник у трикутнику — «злягання»). Одночасно це знак обраності, геніальності — в цьому значенні він виступає як «нейтральний» загальнолюдський знак і використовується масонами.
Антисеміти, зокрема «коричневі», приписують цьому знакові зловісний зміст (сіоністську змову проти людства, панування над світом тощо). Це безглуздя. Зірка Давида є на надгробках Пушкіну, Мусоргському, Чайковському — як «Божа позначка» обраності, геніальності. В такому значенні він поєднується з основним змістом — «чоловічого сім'я», запліднення. Адже саме ті, хто йде попереду, найталановитіші, духовно запліднюють, програмують весь народ.
Інше безглуздя: зірку Давида вважають антихристиянським, диявольським знаком. Навпаки, цей знак, як і Старий Завіт, визнає і християнська церква. В храмах Київської Русі поруч із хрестом безліч зображень шестикутної зірки — подивіться хоча б на розписи стін залишків Успенського храму Києво-Печерської лаври. Богом обрані, відзначені зіркою Давида — це найкращі представники людства, чиї ідеї, знання, думки закладаються в основу масової свідомості; вони — світло всього людства. Адже геніальні твори обраних — Біблія, Веди, Авеста, Коран, твори Конфуція, Гомера, Данте, Ютот-Йондана [Видатний давньотибетський учений], Шекспіра, Гете, Пушкіна, Шевченка — це
і є програми для всіх націй і кожного з нас. Ми їх читаємо, вивчаємо, вбираємо і тим самим формуємо свій дух та інтелект. У такому програмуючому значенні зірка Давида стикається із знаком Місяця (напівмісяця). Ми вже говорили про Місяць як про величезний програмуючий апарат, що регулює земне життя. Жовта, місячного кольору, зірка Давида немов антипод золотого, сонячного кольору, хреста. Вони полярно протилежні, як чоловік і жінка» Полярність (єдність протилежного) — необхідна умова еволюції, народження нового.
Таким чином, арії та семіти (іудеї) мають різні знакові системи, що символізують два «наскрізних» начала світової духовної історії. Цих народів як генетичних організмів (тобто аріїв часів Рами та іудеїв часів Авраама) давно немає; вони асимілювалися, розчинилися в інших народах. Сучасні євреї — зовсім не ті, чим було бен-їзраїльське плем'я часів Мойсея чи іудейсько-ізраїльський етнос часів Соломона. Нема на землі зараз і «чистих аріїв» (даремно їх шукали гітлерівці в Європі й Азії). Але залишився дух, основи релігій, ідеали, символи. Залишилась велика арійська ідея, яка пройшла скіфську, слов'янську, давньокиївську стадії і нині виявляється у високих прагненнях народів Східної Європи і «серединного» серед цих народів — українського.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Шлях Аріїв: Україна в духовній історії людства» автора Канигін Юрій на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЗНАК І ЗНАННЯ — СЛОВА ОДНОГО КОРЕНЯ“ на сторінці 2. Приємного читання.