Уважно слухаючи Зомбаха, Мюллер думав про одне: звідки так сильно повіяло на полковника?
— Ви бачили шефа? прямо запитав Мюллер.
— Звичайно. Я літав на його виклик.
— Ну як він?
— Як завжди, можливо, тільки більш стомлений.
— Так, йому не позаздриш.
— Але голова його не стомлюється ніколи, — заперечив Зомбах. — Величезний розум. Я завжди з задоволенням слухаю його.
— Як він оцінює воєнну обстановку? — спитав Мюллер.
— Спеціальної розмови у нас на цю тему не було, — відповів Зомбах. — Але його оптимізм і енергія, його веселість говорили про це без слів. Взагалі абвер, як завжди, на посту. І дуже корисно побувати там, відчути атмосферу великої, напруженої і багатогранної діяльності.
— Все ж картина не та, що в тридцять сьомому — тридцять дев'ятому, — з трохи сумовитою інтонацією зауважив Мюллер.
— Не кажіть! — Зомбах замовк, усім своїм виглядом даючи зрозуміти, що він знає щось дуже важливе.
— Хіба не так? Польща і всі Балкани тепер цілковито на плечах гестапо! — Мюллер пробував розохотити полковника на одвертішу розмову.
— Та хіба в Польщі або, не приведи боже, в Греції зараз головний вузол подій? — посміхнувся Зомбах. — Таким вузлом не є зараз навіть червона Москва, що цікавить нас з вами.
— Ні, ні, комуністи залишаються для нас ворогом номер один, — рішуче заявив Мюллер. — Коли б це було не так, я втік би звідси наступного ж дня.
— Ми мусимо, підполковнику, робити свою справу. Ви слухали позавчора промову Геббельса?
— З середини. Проте в ній нічого нового не було. Упевненість і ще раз упевненість — це ми вже чули не раз.
— Не кажіть, не кажіть, — зауважив Зомбах з тією ж інтонацією, яка давала зрозуміти, що йому відомо набагато більше, аніж міг дізнатися Мюллер з промови Геббельса.
Та як не намагався Мюллер розохотити Зомбаха і змусити його прохопитися словом, з цього нічого не вийшло.
Розмова їхня скінчилася цілком дружньо.
— Я хочу тільки знати, що ви робите, — сказав Зомбах, — втручатися у ваші справи я не буду. Кесареві — кесареве. І буду разом з вами радіти з ваших успіхів.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «"Сатурна" майже не видно» автора Ардаматскій Василь на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина четверта «САТУРНА» МАЙЖЕ НЕ ВИДНО“ на сторінці 3. Приємного читання.