— Чого я не знаю?
— Не знаєте, товаришу підполковник, — трохи тихіше вперто повторив Коля.
— Галю я не знаю? Ну, брат…
— Ви ж не знаєте, товаришу підполковник, яка вона буває, коли думає про своє. А я бачив.
— Он як!
— Її ж у Москві обдурив один тип. Підло обдурив! — вирвалось у Колі, і він миттю зрозумів, що сказав зайве.
— Звідки ти це знаєш?
— Вона мені сама розказала, — не зразу відповів Коля і, густо почервонівши, додав: — По секрету.
— Добре ж ти бережеш секрети, — посміхнуся Марков.
— Я і тут вчинив погано, товаришу підполковник.
— Ну от що. Про цю нашу розмову не повинен знати ніхто. І в першу чергу Галя. Це тобі мій наказ. Зрозумів? — суворо промовив Марков.
— Зрозуміло.
— А той наказ, про малювання, був незрозумілий?
Коля опустив голову.
— Товаришу підполковник… — тихо сказав він. — Вона ж мені як рідна сестра. Я не міг зразу подерти.
— Гаразд. Іди… Поклич до мене Будницького.
— Єсть покликати Будницького! — Коля кулею вилетів із землянки.
Прийшов Будницький, і Марков довго обмірковував з ним план переходу в місто. Коли все було вирішено, Марков раптом спитав:
— Як бути з Колею? Беремо його?
Будницький довго мовчав, потім сказав:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «"Сатурна" майже не видно» автора Ардаматскій Василь на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина третя КОЖНУ ХВИЛИНУ — В БОЮ“ на сторінці 33. Приємного читання.