Розділ «Частина друга «ЗІЛЛЕ» ГРАЄ…»

— Це ж і за змістом видно! — гарячкував Зілов, звертаючись уже до Аксьонова. Він явно входив у роль.

Після вечері Зілов і Леонов пішли в свою кімнату спати.

— Пошили ми нашого Доктора в дурні,— пошепки сказав Леонов і розсміявся. — Он як вийшло. А я вже думав — стінка.

— Дурень твій Фогель і є,—обізвався Зілов. — І всі вони бовдури, нічогісінько не знають і не вміють. А ці, брат, хитруни, дай боже.

— Головне — ми з тобою поки що живі,— помовчавши, сказав Леонов. — Могли шльопнути нас ні за що ні про що.

— Я відразу ж учув, що я їм для чогось потрібен. Як він мене розколупував: і хто я, і що, і навіщо, і чому?

— Здорово вони з нами придумали, — сказав Леонов і, хихикнувши, додав — А Доктор наш лопає все, що ми йому підсовуємо.

— Вони придумали… — насмішкувато промовив Зілов. — Треба було тобі лекції уважно слухати. Це зветься перевербовкою. Бувало таке в історії не раз.

— Слухай, Сергію, а що буде з нами, коли німці прийдуть сюди? — тривожно спитав Леонов.

— По-перше, чи прийдуть? — не відразу відповів Зілов. — А якщо прийдуть, то ці п'ятами накивають. А ми з'явимося до пана Фогеля і доповімо: завдання виконане.

— А якщо вони дізнаються про цих?

— Дізнаються, дізнаються.:.— роздратовано сказав Зілов. — Вони можуть дізнатися про це й раніше. Хіба їм не може спасти на думку, що ми потрапили в лабети до чекістів і діємо тепер із зв'язаними руками? Ну що ж, тоді ми — типова жертва чекістів. Та й справді, що ми можемо зробити?

Після цього вони довго мовчали. Потім Зілов сказав насмішкувато:

— А мені подобається дурити Фогеля. Пригадую, як він корчив з себе шпигунського бога, — і, дивись, сам попався на голий гачок.

— Гляди, щоб він нас не підчепив, — сказав Леонов.

— Годі, сміливцю, досить базікати. Спи…

Розділ 25

На схематичній карті, що висіла в кабінеті Старкова, з'явилась нова, включена в гру точка — «Зілле». Її порядковий номер — 27. Але це було лише початком гри — дуже складної і тонкої операції, далеким прицілом якої була масштабна дезінформація противника. В разі успіху ця операція дасть великий воєнний виграш. А поки що всі точки — учасниці гри, ніби нічого не сталося, кожна в міру сил і можливостей агентів, повинні так працювати, щоб у їхніх хазяїв не виникло ані найменшої підозри.

Складання донесень для точок-учасниць гри стало щоденною напруженою працею цілої групи людей, які вивчили кожного агента і його можливості. Постачати абвер суцільними вигадками — означало б провалити гру, адже там працювали не дурні. Але не можна було постачати абвер і такою інформацією, яка б приносила шкоду нам. Кожна фраза в донесенні всебічно зважувалась, кожен факт піддавався найретельнішому аналізові. Була продумана ціла система «підтвердження життям» агентурних повідомлень. Словом, це була дуже складна і тонка робота…

Отже, в гру підключена нова точка — «Зілле».