- Ви кажете про небезпеку. Очевидно, ви бачили в цих кімнатах щось таке, чого не бачив я.
- Ні, я бачив те саме, що й ви, але зробив інші висновки.
- Я не помітив у кімнаті нічого вартого уваги, крім шнурка від дзвінка, але, зізнаюся, не можу втямити, якій меті він може служити.
- А на вентилятор ви звернули увагу?
- Так, але мені здається, що в цьому маленькому отворі між двома кімнатами немає нічого незвичайного. Він такий малий, що навіть миша навряд чи зможе пролізти крізь нього.
- Я знав про цей вентилятор ще до того, як ми приїхали в Сток-Морон.
- Дорогий мій Холмс!
- Так, знав. Пам'ятаєте, міс Стоунер сказала, що її сестра чула запах сигар, які курить лікар Ройлотт? А це вказує на те, що між двома кімнатами є отвір, і, звичайно ж, дуже малий, інакше його помітив би слідчий під час огляду кімнати. Я вирішив, що тут має бути вентилятор.
- Але яку небезпеку може таїти в собі вентилятор?
- А подивіться, який дивний збіг: над ліжком влаштовують вентилятор, вішають шнур, і леді, яка спить у ліжку, помирає. Хіба це не вражає вас?
- Я й досі не можу зв'язати ці обставини.
- А в ліжку ви не помітили нічого особливого?
- Ні.
- Воно пригвинчене до підлоги. Ви коли-небудь бачили, щоб ліжка пригвинчували до підлоги?
- Таки не бачив.
- Леді не могла пересунути своє ліжко, її ліжко завжди залишалося. в одному й тому ж положенні щодо вентилятора і шнура. Цей дзвінок доводиться називати просто шнуром, бо він не дзвонить.
- Холмсе! - вигукнув я. - Здається, я починаю розуміти, на що ви натякаєте. Отже, ми з'явилися саме вчасно, щоб відвернути жахливий і майстерний злочин.
- Так, майстерний і жахливий. Коли лікар коїть злочин, він найнебезпечніший злочинець. У нього міцні нерви і великі знання. Палмер72 і Прічард73 були кращими фахівцями у своїй галузі. Цей чоловік дуже хитрий, але я сподіваюся, Вотсоне, що нам удасться перехитрити його. Сьогодні вночі нам доведеться пережити чимало страшного, і тому, прошу вас, давайте поки що спокійно закуримо люльки і проведемо ці кілька годин, розмовляючи про щось веселіше.
Близько дев'ятої години світло, що виднілося між дерев, погасло, і садиба занурилася в темряву. Так минуло години дві, і раптом рівно об одинадцятій самотній яскравий вогник засяяв просто навпроти нашого вікна.
- Це сигнал для нас, - сказав Холмс, підхоплюючись. - Світло горить у середньому вікні.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Пістрява стрічка» автора Дойл Артур на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „читати“ на сторінці 12. Приємного читання.