- Дуже добре. Звідти видно ваші вікна?
- Звичайно.
- Коли ваш вітчим повернеться, скажіть, що у вас болить голова, підіть у свою кімнату і замкніться на ключ. Коли почуєте, що він пішов спати, знімете засув, відкриєте віконниці вашого вікна і поставите на підвіконня лампу; ця лампа буде для нас сигналом. Тоді, взявши із собою все, що вам треба, перейдете до кімнати, яку займали раніше. Я переконаний, що, незважаючи на ремонт, ви можете один раз переночувати в ній.
- Безумовно.
- В усьому іншому покладіться на нас.
- Але що ж ви збираєтеся зробити?
- Ми проведемо ніч у вашій кімнаті і з'ясуємо причину шуму, що налякав вас.
- Мені здається, містере Холмсе, що ви вже дійшли якогось висновку, - сказала міс Стоунер, доторкнувшись до рукава мого друга.
- Можливо, й так.
- Тоді, заради всього святого, скажіть хоча б, чому померла моя сестра?
- Перш ніж відповісти, я хотів би зібрати більш точні докази.
- Тоді скажіть принаймні, чи вірне моє припущення, що вона померла від раптового переляку?
- Ні, невірне: я думаю, що причина її смерті була більш матеріальна… А тепер, міс Стоунер, ми змушені вас покинути, бо якщо містер Ройлотт повернеться і застане нас, уся поїздка виявиться зовсім даремною. До побачення! Будьте мужні, зробіть усе, що я сказав, і не сумнівайтеся, що ми швидко відвернемо небезпеку, яка загрожує вам.
Ми із Шерлоком Холмсом без найменших труднощів найняли номер у готелі «Kopонa». Він виявився на верхньому поверсі, і з вікна добре було видно ворота парку і населене крило сток-моронівського будинку. В сутінках ми бачили, як мимо проїхав лікар Грімебі Ройлотт; його важке тіло здіймалося горою поруч з худою фігурою хлопця, який правив екіпажем. Хлопцеві не вдалося відразу відчинити важкі залізні ворота, і ми чули, як гримав на нього лікар, і бачили, з якою люттю він розмахує кулаками. Екіпаж заїхав у ворота, і за кілька хвилин крізь дерева мигнуло світло лампи, запаленої в одній із віталень.
Ми сиділи в сутінках, не запалюючи вогню.
- Їй-богу, не знаю, - мовив Холмс, - чи брати вас сьогодні вночі із собою! Там дуже небезпечно.
- А я можу бути корисний вам?
- Ваша допомога може виявитися неоціненою.
- Тоді я обов'язково піду.
- Спасибі.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Пістрява стрічка» автора Дойл Артур на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „читати“ на сторінці 11. Приємного читання.