Побачивши охоронника, лікар пішов йому назустріч.
— Як ви себе почуваєте?
— Добре, лікарю… Я прийшов попрощатися з вами.
— Чому ж це?
Джіммі коротко розповів про наказ коменданта. А потім, озирнувшись, прошепотів:
— Лікарю, може ви маєте щось передати на волю? Я хотів би віддячити вам. Я зроблю для вас усе, що не суперечитиме солдатській честі.
Антоні уважно глянув на охоронника, і в очах його промайнули радісні вогники.
— Єдине, що я хотів би вас просити, Джіммі, це зайти до однієї особи… Скажіть їй, що бачили мене! І якщо вона побажає, розкажіть трохи про моє життя… Думаю, це не суперечитиме вашій присязі.
Антоні назвав адресу Дженні.
— Добре, лікарю, я виконаю ваше прохання.
Джіммі повторив кілька разів адресу, бо записувати боявся, міцно потиснув руку Антоні і пішов.
Але виконати свою обіцянку він зміг тільки через три місяці, коли закінчився період дощів і дороги стали проїжджими.
ВЕСІЛЛЯ В БРУКОНВІЛІ
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Чорний екватор» автора Малик Володимир на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЧОРНА МАМБА“ на сторінці 5. Приємного читання.