Розділ «Частина друга»

— Що ж, підіймаймося, капітане.

— Тримайтесь добре!

Перш аніж збагнути те застереження, я впав на килим.

За капітановим наказом зупинили гвинта, бічні площини поставили вертикально, і «Наутілус», мов повітряна куля, метнувся догори. Він розтинав товщу води з глухим свистом. Крізь вікна нічого не було видно. За чотири хвилини «Наутілус» пролетів чотири льє — відстань між дном і поверхнею океану, — вигулькнув у повітря, мов летюча риба, а тоді знову шубовснув у воду, знявши величезний водограй бризок.

XII

КИТИ І КАШАЛОТИ

Уночі проти чотирнадцятого березня «Наутілус» знову взяв курс на південь. Я гадав, що на широті мису Горн він обмине його зі сходу і, вийшовши з вод Тихого океану, скінчить своє навколосвітнє плавання. Аж ні — судно простувало в напрямку Австралії. Куди ж ми пливли? До Південного полюса? Але ж це безглуздя! Я починав вірити — Недові побоювання щодо капітанової нерозважливості таки слушні.

Від недавнього часу канадець не заводив зі мною розмов про втечу. Він став відлюдкуватий і мовчазний. Я бачив, як гнітить його наше тривале ув'язнення, і відчував — він дедалі лютішає. Коли Нед зустрічав капітана, очі йому спалахували зловісним вогнем, і я вже побоювався, щоб він зопалу не накоїв якоїсь халепи.

Того дня, чотирнадцятого березня, Консель і Нед Ленд зайшли до мене в каюту. Я спитався, що їх сюди привело.

— Хочу вас, пане професоре, дещо запитати, — відповів канадець.

— Будь ласка, Неде.

— Як ви думаєте, скільки душ на борту «Наутілуса»?

— Не знаю, друже мій.

— Я гадаю, — правив Нед, — щоб керувати таким судном, не треба великої команди.

— Авжеж, — відповів я, — на це вистачить чоловік десяти — адже судно оснащене такими досконалими навігаційними приладами.

— Гаразд! — мовив канадець. — А чому ж їх тут більше?

— Чому? — перепитав я і пильно подивився на Неда Ленда, відразу збагнувши, куди він хилить. — Бо «Наутілус» — якщо мої здогади правдиві і я правильно зрозумів, у чому сенс капітанового життя, — не просто корабель. Це підводне судно править за притулок усім тим, хто, як і капітан Немо, порвав зв'язки з землею.

— Може, й так, — сказав Консель. — Та, зрештою, «Наутілус» вміщає обмежену кількість людей. Чи не визначив би пан професор, скільки тут найбільше може бути душ?

— А як його визначити, Конселю?

— Вирахувати. Тоннажність судна панові професорові відома, отже, відома й кубатура повітря. А знаючи, скільки кисню потребує одна людина і взявши до уваги, що «Наутілус» кожної доби поповнює…