— Привіт! — радісно озвався Гаррі, коли вона сіла до нього на ліжко. — Ти вже не гніваєшся на мене?
Сова добродушно щипнула його за вухо, і це було для нього значно кращим дарунком, аніж той, який вона принесла від родини Дурслів. Вони прислали Гаррі зубочистку й записку, в якій просили з'ясувати, чи не можна йому лишитися в Гоґворт-сі ще й на літні канікули.
Решта різдвяних дарунків були значно приємнішими. Геґрід прислав йому велику коробку цукерків з меляси, які Гаррі вирішив спочатку розігріти біля вогню, щоб вони трохи розм'якли; Рон подарував йому книжку "Літаючи з "Гарматами", де були цікаві факти з життя його улюбленої команди, а Герміона купила йому розкішне орлине перо. Відкривши останній пакунок, Гаррі побачив новий джемпер ручної в'язки від місіс Візлі та сливовий пиріг. Дивлячись на її вітальну картку, Гаррі знову відчув себе винним, згадавши машину містера Візлі, якої ніхто не бачив, відколи вона врізалась у Войовничу Вербу. А ще він подумав про цілу купу тих правопорушень, які вони з Роном надумали здійснити.
*
Всі учні, навіть ті, кого жахала думка, що невдовзі їм доведеться пити багатозільну настійку, не могли не тішитися різдвяною вечерею в Гоґвортсі.
Велика зала виглядала розкішно. Окрім покритих памороззю різдвяних ялинок і густих гірлянд гостролисту й омели, що навскоси звисали зі стелі, згори сипався зачарований сніг, теплий і сухий. Дамблдор з усіма разом проспівав кілька своїх улюблених колядок, а Геґрід після кожного випитого келиха дедалі голосніше підтягував йому гугнявим голосом.
Персі, не помітивши, що Фред зачарував його значок старости (там тепер красувалося "Бовдур"), питав усіх, чого вони так регочуть. Гаррі навіть не зважав, що Драко Мелфой за слизеринським столом голосно і єхидно глузує з його нового джемпера.
Якщо все буде гаразд, Мелфой дістане своє вже за кілька годин.
Гаррі з Роном ще не доїли своєї третьої порції різдвяного пудинга, як Герміона вже випхала їх із зали, щоб остаточно все розпланувати.
— Нам ще треба дістати частинки тих людей, на яких ми перетворимося, — промовила вона буденним тоном, ніби йшлося про купівлю в супермаркеті прального порошку. — І очевидно, що найкраще взяти щось від Креба з Ґойлом; вони найближчі друзі Мелфоя, тож він їм усе розповість. А ще нам треба мати впевненість, що справжні Креб і Ґойл не припруться саме тоді, коли ми будемо його розпитувати.
— Я вже все це продумала, — спокійно повела вона далі, не звертаючи уваги на ошелешені обличчя Гаррі й Рона. Герміона показала їм два пухкі шоколадні тістечка. — Я поклала туди трохи снодійного. Вам тільки треба зробити так, щоб Креб і Ґойл знайшли їх. А ви знаєте, які то ненажери. Як побачать — зразу зжеруть. А коли вони поснуть, вирвіть у них по кілька волосин, а їх самих затягніть у комірчину з мітлами.
Гаррі й Рон скептично перезирнулися.
— Герміоно, я не думаю…
— З цього може нічого не вийти…
Але Герміонині очі рішуче поблискували, і це чомусь відразу нагадало їм професорку Макґонеґел.
— Без Кребового й Ґойлового волосся настійна буде ні до чого не придатна, — твердо повторила вона. — Ви справді хочете розпитати Мелфоя чи ні?
— Ну, добре, добре, — погодився Гаррі. — А ти як? Чиє волосся вискубаєш?
— А я вже маю! — бадьоро відповіла Герміона.
Вона витягла з кишені маленьку пляшечку з волосинкою всередині. — Пам'ятаєте, як зі мною в клубі дуелянтів змагалася Мілісент Булстроуд? Вона лишила це на моїй мантії, коли намагалася мене задушити! До того ж вона поїхала на Різдво додому, тож мені треба тільки сказати слизеринцям, що я надумала повернутися.
Коли Герміона квапливо побігла ще раз перевірити багатозільну настійку, Рон повернувся до Гаррі з приреченим виглядом:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гаррі Поттер і таємна кімната» автора Ролінг Джоан на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „— РОЗДІЛ ДВАНАДЦЯТИЙ — Багатозільна настійка“ на сторінці 4. Приємного читання.