Розділ «Кафизма №18»

1Господи, не зазнавалося серце моє, не підносилися гордо очі мої; я не входив у велике і дивне, недосяжне для мене.

2Чи не смиряв я душу свою, наче дитину, відлучену від грудей матері? Душа моя в мені жадає Тебе, як дитя грудей матері своєї.

3Нехай надіється Ізраїль на Господа віднині і навіки.

Пісня ступенів.

1Пом’яни, Господи, Давида і всю лагідність його.

2Як він присягався Господу, давав обітниці Богу Якова:

3“Не ввійду в світлицю дому мого, не ляжу на постіль мою,

4не дам заснути очам моїм і задрімати повікам моїм;

5не заспокоюся, поки не знайду оселі для Господа, дому для Бога Якова”.

6Ось ми чули про Нього в Єфрафі, знайшли Його на полях Іарима.

7Ходімо в оселі Його, поклонімося підніжжю ніг Його.

8Воскресни, Господи, у спокій Твій, Ти і кивот святині Твоєї.

9Священики Твої зодягнуться в правду, і преподобні Твої зрадіють.

10Ради Давида, раба Твого, не відверни лиця від помазаника Твого.

11Клявся Господь Давиду істиною і не зречеться її: “Із синів роду твого посаджу на престолі твоїм.

12А коли сини твої зберігатимуть завіт Мій і повеління Мої, яких Я навчу їх, то й сини їхні навіки сидітимуть на престолі твоїм”.

13Вибрав Господь Сион, забажав [його] на оселю для Себе.

14“Це місце спокою Мого повік віку, сказав Господь, тут оселюся, бо Я полюбив його.

15Поживу його Я, благословляючи, благословлю, і вбогих його Я нагодую хлібом.

16Священиків його Я зодягну в спасіння, і праведні його будуть радіти радістю.